моя знайома, після народження другої дитини (першу фактично виростила бабуся, мама займалась захистом, та бабуся для онука і зараз понад усе) постійно лікувалась по лікарнях (у 3 тижні порізали груди, у 2,5 міс - апендецит, потім гастрит, але один лікар сказав, що треба лікувати нерви)
коли малій був рік - з людиною було важко розмовляти, часто здавалось - вона явно не в адекваті (це після півроку лікувань).
Але скоро вона вирішила вийти на роботу - робота викладацька, на ті кілька годин в тиждень приходила няня. Проблема вирішилась. Жінка почуває себе потрібною і мала їй в радість!
Є мами, яким важко в ролі мами. Мабуть їм треба знайти себе де-інде, на той час няню, це досить хороший варіант!
Гість, ви ж не завжди були істеричкою, були ж у вас приємні заняття інтереси. Деякі справи можна відкласти. Психо-емоційне здоров"я ваше, а як наслідок і дитини - важливіше! Удачі вам.
п.с. Я тепер нічому не дивуюсь, я тепер нікого не засуджую, бо не знаю, що може статися зі мною!
