Родинний форум "Сімейка"

я ще й досі, часом, переймаюсь тим, що старшу вже, практично, не виховую...але, дивлячись як їй садочок йде на користь і як вона там розвивається-бачу, що тут більше мої "мухи", аніж реальні якісь проблеми. Думаю, якщо є потреба виходити на роботу-то за неї треба хапатись, бо в наш час-хороша робота -це велика рідкість! Звісно, якщо в ній є потреба... от, наприклад, я підробляла по пару годин в день-залишала малих на чоловіка... не стільки з фінансових причин, а тому, що це було мені особисто необхідно...і так приємно побачити і переконатись, що ти ще багато чого можеш-помиму читання казочок і вкладання спатки. Але тут кожна дитина-індивідуальна і кожна мама -також.

дівчата, у нас все ще раз перестаканилось і я домовилася, що на роботу вийду потім :) З літа чи пізніше.

І хоча я вже майже звиклася з думкою, що буду залишати малюка так на довго, але я рада, що зараз зможу бути з ним - ще не натішилася

От так от :aaaaa:

Ой, Іра, КЛАСНО!!!!!!!!!!
Я сама з тобою тішуся :aaaaa:
Бач як воно є на раз, зате вже психологічну підготовку пройшла :girl_hospital:

і от я вже 2 місяці працюю.
ЩО можна сказати.
Дитина в 2 роки і в 2 з половиною - це зовсім різна дитина.

І ще перед виходом на роботу чоловік підкинув одну халтурку, і хоч я на нього злилася і сварилася, але дуже рада, що робила ту халтурку, бо малий звикав по трохи бути без мами (бо з власної ініціативи нєкоториє гуляти з дитиною не сильно бажали :evil: ).

Ромчик скучав перші дні (але не надто сильно, бо вже мав досвід "майже працюючої мами"), зараз скучаю більше я. Але все-одно, ще скучає.

а мені здається, що це ти, мала-карта, більше переймаєшся всією ситуацією, ніж Ромчик. І ти за ним більше скучаєш, ніж він за тобою ))

Не знаю, вийшла я перший день на роботу, мала весь день гарно поводилась (з бабусею була) а от під вечір вже просила мами.
Тож коли я вдома стараюсь по максимуму часу з донькою проводити!