Dashko я розумію (я так думаю), як ти собі уявляєш ту "природність". але, скоріш за все, такого ніколи не було. зайти в будь який музей краєзнавчий, і там є кімнатки з інсталяцією житла давніх (таки дуууже давніх) людей. і обовязково там є колиска-люлька, в якій дитина проводила більшість часу, зважаючи на те, що мама 3 роки дикрету не мала, а тата який вернувся з полювання тре годувати, та й здобич тре приготувати

і одяг пошити, і глечиків\тарілок наліпити...
тобто про те, що такого, щоб постійно мама могла носити дитину, брати її при першому плачі СКОРІШ ЗА ВСЕ, не було. бо жінка мала дофіга іншої роботи, ніж думати про психологічні травми від 5-ти хвилинного плачу.
для мене більш природніми є сьогоднішні часи, коли всю можливу важку роботу я спихну на техніку чи мужа, а сама буду бавити дітей, щоб вони отримали більше моєї уваги.