А в мене не давно була ось така ситуація:
заходжу я в Катедру, що помолитися з малюком в слінгу, малий спав. Стала собі недалеко від виходу з церкви, молюся. Тут навпроти мене йде жіночка років 45-50 і витягає з гаманця 2 грн. і суне мені в руки
, я їй кажу, дякую, але мені не треба, я маю гроші
. А якась бабця, що дійсно просила гроші каже мені, дурна ,треба було брати
Тільки но та перша відійшла, як за нею знову жіночка дістає 2 грн. і тикає мені, я знову подякувала і сказала, що мені не треба. Я так застидалася
, вийшла з церкви і почала себе оглядати: пальто чисте, чоботи чисті, навіть голову напередодні помила
і тут мені так стало смішно, а це ж вони собі думали, що я така бідна, що навіть на колясочку дитинці немаю, що в якусь "тряпочку" замотала його (знали б вони дійсну вартість слінга
)
З того всього подзвонила чоловіку, щоб підняти настрій, розказала йому свою історію, а він перше, що запитав, а в чому я одягнена
, йому також спочатку не було смішно, а потім як дойшло, то ми ще хвилин 5 сміялися по телефону
P.S. тоді ж на вихідних чоловік купив мені ще одні нові чобітки
(до чого б це????)