Мене останнім часом почала напрягати наступна картина: де б ми не пішли гуляти, кругом мами висварюють, вичитують, кричать на дітей і чим більше мамів зверне на це увагу, тим більше кричаща мама ізощряється, потім починаються піддупники і підзатильники (не у всіх випадках). Діти постарше схиляють голову і потім ходять як прибиті, а поменше обертаються і роблять ще більше шкоду, а мами знов кричать. Моя себе ніби чемно поводить, але думаю, що через те що в мене відношення інше. Може вже я себе почала ідеалізувати, може в мене теж купа всяких тараканів, але кожен раз і день повертаюся до того, що в дитині треба бачити ОСОБИСТІСТЬ, а не предмет для вичитки своїх емоцій... Стараюся практикувати не Ораня до чоловіка і до дитини, але зараз не про то. Давайте поважати своїх дітей так як поважаємо інших дорослих. Бо такі мене нерви беруть від тих мамів на майданчиках, що хотіла Вам про це пожалітися
Життя прeкраснe, якщо навчишся жити. Мeнандр