Родинний форум "Сімейка"

Хто стикався з такими проблемами? Що робили? Як вирішували такі ситуації? Як пояснювали що підтримка мами-найдорожче від будь-яких ліків?

Був в мене такий випадок, коли мене хотіли виставити за двері. Малому було 4 місяці. Треба було взяти кров з вени на аналіз. Брали аналізи в дитячій лікарні на Східному - у педіатрії № 2, бо там перед тим лежали, то вже й контролювали там же.

Попалась якась сестра не в гуморі. Знає, що з такими дітками все тяжко такі процедури проходять - венки маленькі, поки попадеш, поки накапаєш ту кровку, то діти скричаться. А якщо вони дуже надриваються, то венки не витримують. Треба починати все з початку. То медсестри тримають ту дитину четверо, щоб не дуже брикалась.

Сестра до мене з порогу: "Мамаша, вийдіть з процедурної!" (І де вони тільки те слово взяли - "мамаша"?!?!)
я кажу: "Я буду його заспокоювати, вам же легше буде!" Вона за своє - мол, будете заважати!
Я мало не насильно прорвалась до кабінету і сказала, що це моя дитина, і без мене з нею нічого робити не будуть!
В результаті ті медсетри ще мені дякували після процедури, бо я малого не тільки заспокоїла, а й розсмішила. То казали сестри, що такої приємної процедури давно не мали)

Така ситуація була в моєї мами зі мною (якщо я добре зрозуміла про що тема)
В мене був перелом ключиці. Руки мені загіпсувли за голову, обидві. І положили в інфекційний бокс. І дали бутилочку таку з вузьким горличком і сказали здати аналіз мочі. А я навіть носа пошкрабати не могла, не те що штани з себе зняти :gore:
Мама плакала, тато угрожав, нічого не помогло, так я там три дні відлежала, а батьки під вікнами відмучилися. То було в дитячій обласній років 15 назад.

ужаси якісь :(

і вроді ж єв людей голова на плечах :(

Таковы правила.. Одинаковые для всех.
Но, честно говоря, впервые слышу, что не пускают в реанимацию.
Я своего малого сама ложила на операционный стол и забирала.
В детское отделение - есть же комната для посещений?

Shalimar не сильно поняла, то до мене про реанімацію? :? Я не в реанімації в боксі лежала там де всякі інфекційні хвороби, вже й не помню шо було зі мною, вроді просто не встигали всі аналізи мені поробити, то для страховки поклали. Ну і тих три дні я практично не їла, перший день то точно. На другий день дівчинка-сусідка по палаті мене трохи нагодувла. Вона і штани з мене знімала шоб аналіз здати

Natalinda,

mala-karta не плач, то всьо вже без емоцій згадується, просто як буду з малим в лікарню лягати, то вже наперед знаю шо добюся полюбе шоб бути з ним помаксимуму

Дай Бог ,щоб ви ніколи туди не потрапляли,щоб завжди були зоровенькі :гуд:

Natalinda в лікарню з малим лягати не будете! навіть не думай про таке!