Мою малу півтора тиждні, як підмінили. Загалом вона дуже активна дівчинка. Всі оточуючі звертають увагу на те, що в неї ніби шило в попі. Однак проблем з поведінкою ніколи особливих не було. Ми завжди знаходили компоміс з нею і вона досить таки "сговорчивая". Однак все дуже різко змінилось і міняється досі. От так просто в один день. Перше на що я звернула увагу, це було таке знайоме всім "Я сама". І то практично в усьому Все, що для неї безпечно - я дозволяю. Але оце "Я сама" почалося і в справах, які вона завжди знала, що є небезпечними для неї і не лізла. Наприклад духовка. Вона завжди знала, що воно гаряче і не можна до неї лізти. Спостерігала, як я туди щось ставила. Буквально в суботу пекли торт, вона криком кричала "Яяяя", щоб поставити пиріг в духовку. Коли я відмовила почалась така істерика, якої в нас в житті ще не було.
На друге, на що я звернула увагу, це було категоричне відмовляння робити щоденні побутові речі, які раніше ми робили без проблем. Наприклад, мити руки після прогулянки. Ми завжди роздівались і бігли разом мити ручки. Тепер перед кожним миттям рук - істерика, з киданнями на землю і биттям ногами.... Те саме, з ранішнім і вечірнім чищенням зубів, збиранням іграшок, ляганням спати.
Третя річ, яка мене збентежила, було її постійне "НІ" в усьому. Наприклад, "Хочу пісяти" - "Сідай на горщик" - "Ні" - "Йдем на унітаз" - "Ні" - "В штани?" - "Ні". Або : "Хочу пити" - Компот - Ні - Сік - Ні - Кєфір - Ні. Тобто, категоричне ні на все, що пропонується їй дорослими.
Вона стала більш агресивною, чи як сказати. Наприклад, приходимо до мами в гості. Сидимо в кімнаті всією сім'єю. Вона може підняти бабусю, вивести з кімнати і заборонити їй заходити. Якщо ж та прийде починається істерика.
Про капризи, хочу вже і зараз я не говорю. З тиждень тому гуляли на вулиці. Хочу моркви. Кажу нема тут. Є вдома. Йдемо до-дому по моркву? - Ні. - Але кричить що хоче моркву.
Пояснення, відволікання, призиви включти логіку

, які раніше спрацьовували, зааз не допомагають. На істерики я не реагую. І на її провокації не ведусь. Але почала шукати інфо, що ж твориться з моєю дитиною і натрапила на статтю:
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
Виявилось, що це криза 3 років. Я гадки не мала, що воно таке. Поки не почитала. В нас всі 7 пунктів з 7 присутні. Кожного дня додається щось нове. Реагую, судячи з статті правильно. Однак терпіння не вистачає. Почала пити валерьянку.
Нам 2 роки і без 2 тижднів 6 місяців.
Дівчатка, що вже це все пережили, діліться досвідом. Як уникнути істерик, коли вона то кричить "Яяяя", то тут же "Нє-а"... Вона так кричить, що вже зірвала голос. Чи це тільки пережити і не дти слабинку?
