Написане вище до тебе ніякого відношення не має ,але якщо зайшла мова,то спробую пояснити своє бачення.
Хоч у мене такого не було(або майже не було,тому що діти є діти капризи час від часу показують,тільки проблеми з того не роблю так як це природньо,ну приблизно те що ти вище написала),але я можу уявити і поставити себе на місце людини у кого по іншому,не так як у мене.
Для тебе слово істерика це слово істерика ,а для когось це дурдом.Тобі вдається знайти підхід,обійти гострі кути і вирулити з ситуації переможцем ,і в цьому звісно є велика твоя заслуга,можливо якась інша мама так блискуче не справилась би ,бо має наприклад інші методи,чи їй бракує терпіння.Але ж не можна міряти все лиш по собі.Бо може ще інша мама прикладає набагато більше зусиль ,і вже перепробувала тисячу раз ті трюки що у тебе проходять і ще в сто раз більше,а нічого не допомагає,дитина неуправляєма ,просто тому що дитина інша ніж у тебе.Хіба це складно зрозуміти?Тобто мається на увазі що не завжди в такій ситуації винні батьки.Є інші фактори на які вплинути важко,а іноді не можливо.Не виключено,що та сама дитина з іншою людиною,напрклад не з мамою,а з вихователькою в садочку не буде себе так вести.Але де допущена та помилка у стосунках батьків та дитини , яка провокує таку поведінку і чи взагалі була допущена виявити складно.
Наприклад доця моєї подруги (маленький монстрик) зі мною шовкова.Подруга в шоці,я нічого особливого не роблю.Тільки де гарантія,якби я була її мамою, що в нас би не вибудувались такі ж стосунки як у них.Тому я її в тому не виню(хоч на її місці з дитиною з таким характером була б жорсткішою,бо вона не може бути другом,а поважає лиш позицію сили,це вже видно по характеру,тобто дитина мамою маніпулює і зловживає її любовю,хоч може б я також так любила була засліплена і не могла нічого вдіяти)
) це розуміють, хіба ні?
