Родинний форум "Сімейка"

У нас багато батьків носять з собою щось, чим можна застелити гойдалку, тоді не виникає неприємних ситуацій, що не можна, бо холодна і т.д.

Вікібі дeшeвшe ганчірку носити
в нас зараз з Марго багато конфліктів і знаю всe що трeба говорити спокійно,виважeно і ввійти в іі положeння а власнe eго хочe бунтувати,жалію сeбe,шукаю собі виправдання і кричу...
якщо на старшу на майданчику вплинути можу то Злата моя тeж нe чує,гірки іі слабість то я вжe лиш страхую щоб нe впала. А нeщодавно були в аквапарку 3години і вeсь час на гірках вони мeні були в пeчінках вжe аж подумала для чого вeла туди дитину і дала собі спокій

не протів я того всього але тільки ЧУЙ МЕНЕ! СИНОЧКУ!!!!! І все! а він чує тільки те що хоче

Та мій теж не чує мене, не завжди, правда. От Неля свідок, як він в центрі, втікає і біжить сам не знає куди і не чує нікого. Але, я думаю, що це все тимчасово, підросте трішки, то зміниться, зараз йому 2 р. 3 міс.

Sam написав:Та мій теж не чує мене, не завжди, правда. От Неля свідок, як він в центрі, втікає і біжить сам не знає куди і не чує нікого. Але, я думаю, що це все тимчасово, підросте трішки, то зміниться, зараз йому 2 р. 3 міс.

Так так будем надіятися що підросnе і змінится) В нас такі "побеги" також дуже часті.

За оте втікання в свою сторону, в нас таке теж було, вже ніби перейшло, ну хіба що десь до бажаного майданчику чи т.п. Якраз минулого літа, десь 2,6 роки, в парку розвертався і на всіх парах біг куди заманеться, навіть коли був вуличний ринок і багато людей. Так що дівчата, до півроку часу і вашим це перейде.
А за качелі мокрі, думаю тут не справа в тому витиранні, бо реально вірю що малий Галинки міг до того не часто на качелях гойдатись, тому і салфеток лишніх, підстілок вона не запасла, це могло бути просто принцип на принцип. Хлопці вони такі.
Мого теж завжди всюди повно, дома на це не звертаю уваги(активний значить здоровий, навпаки як сяде якісь мультики дивитись, то ходжу вже його мацаю чи температури нема), але десь в гостях, магазинах т.п. Хотіла б щоб були якісь рамки, але це трохи інша тема.

сину вже 8, але щоб до нього дійшло те що говоримо потрібно спочатку сказати : подивись на мене і тоді вже говорити. на жаль, борюся з цим .память феноменальна, а коли грає з хлопчиками в футбол ніколи не згадає після гри що мяч його, завжди хлопці кричать, щоб мяча забрав. прикро, але як добитися уважності не знаю. а читати йому моралі взагалі неможливо, він десь далеко, десь в своїх думках. слухає лиш першу хвилинку. донька - повна протилежність. хто з вас вирішує такі проблеми і як?

Ну як, за півроку є в когось якісь корисні спостереження і надбання? Мене ця тема теж інколи підпрягає. От думаю, чи то з віком проходить, чи так і залишаються одні лідерами, а решта йдуть на повідку?
Що цікаво, в садочку син один із найактивніших. Не раз спостерігала за ним на майданчику, то сам придумує ігри-розваги і всі за ним йдуть. Нагадує того рудого слоника з "Петрика П'яточкіна" А як просто десь гуляємо містом чи в парку, то він за всіма бігає, все повторює (розумне і не дуже), і взагалі не проявляє ніякого лідерства. Тоді до нього навіть мої слова не долітають, весь в компанії Цікаво, чому так. Чи може у знайомому колективі вже сформовані певні стосунки і ієрархія, а тут всі чужі. Відповідно, там себе почуває впевненіше, а тут боїться проявити ініціативу. Але ж шпиндики ще, 4-5 років. А у вас як?