ну дуууже багато залежить від дитини... але для себе точно знаю, що чим старша дитини тим менше треба бити, більше можна пояснити словами.
я своїх била вкрай рідко, але зі старшим пам"ятаю як він вивів мене з себе на вулиці тим, що відібрав у старших хлопців м"яча і зовсім не хотів віддавати (йому було тоді 2,5 роки)... я силою його занесла додому і кілька разів хляпнула по попі, після того таких істерик не було. То взагалі дитина не зіпсована, мені хороша попалась , я просто не спромоглась його зіпсувати, він по житті намагається поводитись так, щоб усім подобатись і дорослим і малим! Менший інший за характером, але і йому спуску не варто давати він просто з принципу за першим разом мене не слухає, варто повторити вдруге і втретє. Але я частіше можу лякати його тим, що кажу, що буду бити, хоча і не б"ю.
А взагалі-то б"ють тоді, коли не можуть підібрати інших методів впливу... це слабкість, в основному, дорослих.
А дорослі, до речі, теж люди і мають право на вираження своїх емоцій, ситуації бувають різні....