Ви кричите на свою дитину?

[nelly]

taranjka бо зайнята своїми дітьми, а не розгляданням чужих дітей і їх мам

я не ходжу надвір, щоб пильнувати чужих мам та дітей, тому що занята своєю дитиною. Коли за два метри на сусідній лавці сидить мама і вичитує на весь двір, то глухий би не почув. Я розумію, що є ситуації, що треба крикнути і в мене вони будуть, тому що якраз після двох почнеться проявляння характеру. В попередньому дописі не хотіла нікого засуджувати, чи показати, що я супер-мама, а хотіла донести, що батьки часто принижують просто напросто на людях своїх дітей, або просто згяняють на них злість, що для мене не прийнятно...

[taranjka]

nelly з твоєю Катьою і не порозглядаєшся по сторонам
але я справді рідко чую, щоб якісь мами кричали і вичитували дітей. ну такі випадки є звісно, але рідко.
а щодо плачучих в візках дітей, то теж не дуже часто бачу, частіше мега-супер-спокійні діти, яких по колу возять і вони не протестують (це про трохи старших). я завжди дивувалася, бо мої живчики рідко сидять спокійні

[Сяна]

nelly з твоєю Катьою і не порозглядаєшся по сторонам

то в мене Катя, а в Нелі - Марго.

[taranjka]

аяяй, завтикала вибачайте
я після довгих гулянь трохи торможу (((

[eney]

Я теж часто бачу мам що сварять на своїх дітей, стараюсь на цьому не концентруватись, бо не знаю що за дитина, чого мама чи тато так вопе, але помітила по свому малому що раніше я могла пропустити в розмові слова, ти вредний, ти поганий, я тебе не люблю, і що ви думаєте, як йому щось не подобалось в моїй поведінці він мені видавав то речення, ох як було не приємно, більше 3 місяців я виводила з нашого лексикону ті слова, і не забороною так говорити а присіканням на свому язиці, більше видавала, люблю, обіймала цілувала. зараз так син може випалити, але дуже рідко. Взагалі модель поведінки в такому віці бересься з батьків, мультиків, вулиці, тому як з дитиною нормально, то і випадів істеричних буде мало, а ті що будуть то на провірку "прочності" батьків, на допустиму межу, на власні сили.
Взагалі, коли все погано(точніше мені так здається), я починаю читати позитивні книги по вихованню, пара гарних рекомендацій, і я розумію що моя дитина квіточка, а я таки не поганий садовод, бо квіточка таки цвіте!

[Shalimar]

хм, интересно, я своему ребенку никогда не говорила "я тебя не люблю", а он мне такое говорит (ну или кому-то другому), если ему что-то не нравится, обиделся, что-то не по его.. И н езнаю, откуда он это взял

по теме: повышаю голос редко, кричу - крааайне редко. В большинстве случаев - нет необходимости. С сынулей дружим) можем договориться. Изредка хочется крикнуть, когда я не в духе, но вовремя себя останавливаю.

[ЗІрка]

і я ніколи не казала не люблю - бабуся навчила зараз ніби так не каже, принаймні я з нею говорила на тему
а малий тільки сварка - не люблю, ти погана, йди звідси і т.д.

[Ameli]

Сьогодні була мимоволі свідком як мамашечка орала на малого щоб він не кричав, що хоче какати...бо треба було вдома. В сиділа в тихомі шочі, ну дура і все, сама винна що не посадила малого на горшок вдома а як таке сталося то вже звиняй сади де бачиш добре що сказав і що погода нормальна а не йти на дитину кричати, тримати за руку і бити по страці...це щоб скорше встрався вибачайте за прямоту слова. (це було в приватному секторі такщо присісти не проблема). А ви кажете кричить..

[Marichka]

І таке буває...

[Marichka]

Я,спочаку,як читала цю тему,то думала,що не кричу на свою дитину.Бо в дома в нас спокійно,з чоловіком говоримо спокійно,голосу один на одного не підносимо.Але щодо дитини,то часом мушу голосніше сказати,крикнути,зловити за руку і силою потримати,щоб заспокоїлась і не бігла,особливо задля безпеки.І кажу,що дам по попі-в нас таке помагає.
Щодо казати "я тебе не люблю" чи "ти погана"-такого від нас ніколи не чула.Стараємось пояснити,що дитина зробила поганого чи які наслідки могли б бути.Щодня багато разів обнімаю дитину,кажу,що дуже люблю і що вона гарна,обціловуємося...