Бити чи ні?

[lyuda]

:shock: Бити по руках і по лицю категорично заборонено, єдине місце поякому можна дати ляпас це попка. Воно так і називається - мяке місце. Там не має великого скупчення нервових закінчень. але треба також бути пильними: бити по попі . а не по поясниці.. Це зовсім різні речі. І ляпас повинен бути легким, а не щоб аж вашу руку відняло. :)

[гра з вогнем]

я проти фізичних покарань, а надто інструкцій як бити дитину...

[Русік]

Мене в дитинстві практично ніколи не били. Пам"ятаю тільки один раз - ну ду-уже вже заслужила, навіть зараз соромно :oops: В куток ставили, але теж нечасто. Але якось вмів мій тато так на мене подивитись , що краще б дав по дупі!
Моєму малому зараз два з половиною. Як він був меншим, навіть припустити не могла - як то так? бити дитину? :shock: Зараз починає проявлятись "характер": я кажу "не можна" , а він "а я хочу!". Я знову те саме, і він за своє!!! Це злить, але намагаюсь пояснити. Коли починається істерика, то доводи закінчуються. Ігнорування не допомагає (біжить за мною, висне на ногах, б"є мене, а репетує так, що сусіди певно думають, що я його вбиваю :x ). Пробувала тайм-аути - не заспокоюється (може, недостатньо часу йому даю?..) В результаті отримує зі злості ляпа по дупі, але все одно не сильно допомагає... Після того просимо одне в одного пробачення :emphaty: А на душі так гидко, що не стрималась :(

[lore1ei]

ні мене, ні брата не били.
Незнаю як мама витримувала нас, бо різниці і року немає між нами.
але казала що були нормальні діти, не пхались ні до розеток,ні до іншого.
а от двоюрідного брата поки не лупниш по попі, то не зрозуміє нічого і не заспокоїться.
часто в парку стаю свідком, коли мама не витримує і починає дико волати і бити по попі дитину.
часом я її розумію)
але дитину бити не настроїна.
думаю є інші методи виховання.

[Apolloniya]

А мене мама била по жопі, на мене це особливого враження не справляло, навіть інколи веселило!
Мама завжди пояснювала, що і за що мені зараз буде. В кут не ставила, бо мені і в куті було нормально. Справді страшно ставало, коли мама кричала, бо по обличчі було видно - вона дійсно засмучена, то я одразу ставала чемна. Єдине, чого не розумію, як можна бити дитину за те, що вона не хоче їсти... :???: Але образи ніякої немає, мама дуже старалася з мене зробити щось путнє. Памятаю, я вкотре відмовлялась їсти, то мама з досади розплакалась і в люті назвала мене "малим фашистом"! Мені тоді стало цікаво, що таке фашисти, бо в 3 роки я ще не знала, то мама заспокоїлась і я одразу отримала екскурс в історію. Зараз згадуєм, сміємося до сліз!

[Apolloniya]

Відволіклась я від теми. Вважаю фізичні покарання необхідністю! Ось чому: мої сусіди, мати 31 рік, син 14 років, веселі, привітні люди. Стоваришувались ми з ними серйозно, стали, як рідні. Як виявилось, Алла живе на поводу в Андрія, син грає в приставку всі вихідні, якщо вона хоче подивитись фільм - не варіант, малий її просьбу один раз ігнорує, вона її не повторює. Вже другий рік, як Андрій відмовляється їсти на кухні з мамою, забирає їжу і втікає до компа. Вона і просить, і пояснює і намагається повисити голос - він як не ігнорує, то перекрикує її, а Алла потім ще і винною себе почуває. Вже рік Андрій прогулює 70% уроків в школі, пару місяців назад почав курити. Його мама неймовірно засмучена, розмови не допомогають, вона неконтрольовано їсть, значно поправилась. На моє запитання, чому вона не вдарить його, коли на прохання не йти курити, він їй хамить і всеодно йде, Аллочка каже: "Це недопустимо застосовувати фізичну силу в вихованні" і одразу скаржиться, що попа в джинси не влазить вже...

[мешканка]

В підлітковому віці починати бити це вже "гибле діло". Як я писала раніше, думаю, биття має бути до років 6-8, а далі-слова. Бачу на власному прикладі,що вдалий "ляпас" по попі не тільки лікує істерики, але і в правильне русло спрямовує поведінку дитини.Ще раз повторю "Биття, для мене-це один чи два ляпаса по дупці, або по руках, коли вони лізуть до розетки, чи беруть ніж в руки... Бачу, що до трьох років (це власний актуальний досвід) биття є досить дієвим методом. Звертаю на це увагу, коли мені на прогулянці інші мами кажуть: вона у вас досить слухняна дитина... Є моменти, коли дитина мусить слухатися, просто мусить і негайно. Звичайно, не варто чекати якось "сліпого послуху", бо чим старшою є дитина - тим більше вона думає. Маємо цікавий приклад Америки, прошарок суспільства виріс на порадах відомого доктора Спока і яка необузданість, агресивність та тиранія присутні в дітей... Діти, по своїй натурі-егоїсти і цей егоїзм, який в маленькому віці є інстинктом самозбереження, потім переростає у маніпулювання дорослими і дитина перетворюється на тирана, в якої немає ані поваги до дорослого, ані жертовності, ані культури поведінки. Це дуже делікатна тема і результати нашого виховання буде видно за декілька років, але тоді вже буде пізно.

[mala-karta]

ось знайшла статтю на тему
http://community.livejournal.com/deti_v_semje/904857.html

і тут ще багато про покарання:
http://community.livejournal.com/deti_v_semje/tag/%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F

як на мене, досить адекватно написано.
Суть приблизно така: мають бути чітки границі, які дитина повинна знати (типу, якщо дитина вперше побачила сокиру і потягнулася за нею, то не треба зразу ж бити по пальцях), дитина має розуміти за що карають.

Зараз я дуже багато про все це думаю. Наразі малий чемний, він або слухається, або, в крайньому разі, щось можна забрати, чи його від чогось. Читаю і думаю на майбутнє.

[мешканка]

Суть приблизно така: мають бути чітки границі, які дитина повинна знати (типу, якщо дитина вперше побачила сокиру і потягнулася за нею, то не треба зразу ж бити по пальцях), дитина має розуміти за що карають.

В мене це відбувається так: лізе Христинка до системного блоку. Я чітко кажу "не можна" і забираю її звідти, лізе ще раз, вже голосніше кажу "не можна" і забираю її звідти, лізе далі кажу не можна і даю легенького ляпаса по руці, якою лізла... наразі, спрацьовує. Старшу вже не стільки б"ємо скільки ставимо у куток... поки що, теж, спрацьовує.

[mari]

Рахую, що бити дітей недоречно і не потрібно.
Виховувати, карати, заставляти їх потрібно іншими способами.
На жаль багато хто зриває так власну агресію, застосовує цей метод, маючи аналог з власного досвіду і т.і. Фізичне покарання абсолютно не несе користі, не виховує і не переконує щось не робити. Це тимчасово лякає, і все. Але лякає лише до тих пір, поки ще страшно, а далі-ні...

Метод нерозумний, нелюдський, і в 25 раз доводить про роботу над собою, своїм терпінням, розумінням дитини і знаходженням способів розуміння, конфронтації і поваги! На жаль це важко, а завжди хочеться мати швидкий результат. Він і є, але толку з нього мало!

Щодо порівнянь з кимось кого били і кого не били, то кількість вбивць, людей з різними відхиленнями є якраз там, де дітей б"ють. А неповага- вина не того, що дитину не били, а того, що з нею не спілкувались, не грались, не працювали! а НАТОМІСТЬ- КУПИЛИ КОМП"ЮТЕР.

Окрім того, після того як мама народила дитину, її головна функція -захищати дитину. В дитини крім батьків більше нічого не має. Вона так потребує захисту, а мама чи тато її б"є! День захисту дітей в Україні має бути щодня, бо так як б"ють дітей тут- встала в калабаню дитина-б"ють, впала-б"ють....тут треба взагалі на дітей таблички вішати: МАМА, подумай що ти робиш. Схаменись. Краще себе вдар , порахуй до 20, але заспокойся.