Моя тема :) Я вже втомилась від всіляких наших "страшилок" :istereka:
Але в моїх різниця зовсім невелика, та й Марко розбалуваний мною безмірно :oops:
Була зовсім мала - не чіпав, міг поцілувати, обняти (рідко, але бувало). Потім Златка підросла, почала претендувати на іграшкм, на інший рівень уваги дорослих і тут почалось... В основному це ляскання по лобі, штовхання головою, спроби наступити на спину повзаючій сестричці :shock: рідко - запустити чимось (перед цим зазвичай попереджав "кину в Зяточку"). Ага, ще один раз накинув їй на голову одіяло, чого сам і налякався. І сміх, і гріх - прибігає плачущий Марко, каже що накрив Златочку, прибігаю, а воно, бідолашне, стоїть під тим коциком, як маленький привид, вибратись не може, плаче :(
І це все при тому, що залишаю я їх максимум на пів хвилини.
Але то не все так погано, а тільки час від часу :) То в нас такі напади ревнощів :( Є надія, що переростем.
Liljondr, я завжди думала, якщо старша дівчинка, то такого не буває :? Напевне також через ревнощі.