Бити чи ні?

[гра з вогнем]

мене шокують історії про спеціальні різочки для дитини :?

[мешканка]

про різочки-то взагалі... :shock: Це ж треба, так дипломатично... в нас дома, як я була мала, стояв прут в кутку кімнати... називався вихователь. Били ним дуже рідко і вже мала напроситись добре, але показували пальцем на нього часто і ми зразу смирніли...а то я вже велика була, років 8 мала, то я добре те пам"ятаю. Я думаю, що 6 років-це межа, за якою мають залишитись тільки розмови. (теж Мицельський. Вже книжку напам"ять вивчила.... )

[Melisa]

Мене били. Я поки що притримуюсь думки, що цього зі своєю дитиною робити не буду ні в якому разі, тому що не хочу, щоб у неї була занижена самооцінка, та й багато чого ін. про що написати не маю часу. Але знову ж таки, я незнаю, що буде за кілька років зі мною чи моїм Янголям. Тому на всі 100 не впевнена, але я буду старатись НЕ БИТИ ВЗАГАЛІ!

[happymami]

Добре, що є слінгоклуб)) Одна мамуся поділилася досвідом виховання бз биття. Ставити в кут (ну вона просто заводить в іншу кімнату). За допомогою її досвіду моє дитя стало шовковим)) Ставлю в кут. Ображається, свариться, привертає увагу, кричить, пищить. Не реагую. Заспокоюється. підхожу, питаю, розумієш за шо в куті? (причину обовязково треба пояснити і сказати, шо любиш дитину, але хочеш шоб вон була краща. Не засуджувати дитину, а лиш її дію). І всьо. Дитина зробилася така мила. Я в шоці. раніше я боялась ставити в кут через ті крики образи. А виявляється то лише гра на публіку

[Гість]

Привіт всім!!! :) :) :) Я все ж таки дотримуюся того. щоб не бити дітей. Биття нічого доброго не принесе, тільки озлобу дитини на батьків. Мене в дитинстві не били, я не знаю що це таке. І практикую це і на власній практиці. Я дітей наказую (караю за провину), ставлю в кут. а потім пояснюю чому саме я так зробила. Кажу: " Я дуже засмучена", " Ти мене розчарував", " Я думала що ти..." . І взагалі це діє і вони просять вибачення. Я дотримуюсь того. що краще сказати пару раз, всеодно до дитини дойде за енним разом.

[Melisa]

Ставлю в кут. Ображається, свариться, привертає увагу, кричить, пищить. Не реагую. Заспокоюється. підхожу, питаю, розумієш за шо в куті? (причину обовязково треба пояснити і сказати, шо любиш дитину, але хочеш шоб вон була краща. Не засуджувати дитину, а лиш її дію). І всьо. Дитина зробилася така мила.

Це і є один з методів позитивного виховання, про які я писала в окремій темі (Джон Грей "Дети- с небес"), називається тайм-аут. Потрібно дати дитині час на роздуми над своєю поведінкою. І чим старша дитина, тим більше їй потрібно часу. Наприклад, трирічній потрібно 3 хв тайм-ауту, семирічній-7 хв і т.д.

[Naya]

Привіт всім!!! :) :) :) Я все ж таки дотримуюся того. щоб не бити дітей. Биття нічого доброго не принесе, тільки озлобу дитини на батьків. Мене в дитинстві не били, я не знаю що це таке. І практикую це і на власній практиці. Я дітей наказую (караю за провину), ставлю в кут. а потім пояснюю чому саме я так зробила. Кажу: " Я дуже засмучена", " Ти мене розчарував", " Я думала що ти..." . І взагалі це діє і вони просять вибачення. Я дотримуюсь того. що краще сказати пару раз, всеодно до дитини дойде за енним разом.

Це ідеально -не бити дитину.
Але діти дуже різні, і різні ситуації.
Тут дуже тонка грань між фізичним та моральним покаранням. Іноді краще обмежитися ляпасом по попі, іноді пояснювати.
Наприклад, коли пояснення не діють, то тоді ляпас по дупі.
Знаю вже дорослого, якого ніколи не били, але морально він таких забитий, затюканий, що в його випадку може краще було отримувати фацку по дупі.
щодо озлоблення на батьків.
Оскільки мене били, то скажу: злоби, як такої немає, але й поваги теж. Один лиш раз мене вдарила мама, яка ніколи не била, але то було за що, і якщо чесно, я зараз за то дуже вдячна. І поважати не перестала. Мені потім було дуже соромно. Так шо тут ше як яка ситуація.

Але я ще хочу сказати, що ні в якому разі не бити дитину по лиці та інших частинах тіла, якщо заслужила - то рукою по дупі.

[happymami]

Але я ще хочу сказати, що ні в якому разі не бити дитину по лиці та інших частинах тіла, якщо заслужила - то рукою по дупі.

Ага. Про лице я теж писала. Але пишуть он вище, шо можна по руках... А хтось вже бив по руках? як діти на то реагують? Бо мені здається, шо то не шось страшне

[mala-karta]

я свого просто відтаскую від чогось.
Без лишніх слів і т.д.
Звичайно, за першим разом не доходить.
Але знає, що до плитки лізти не можна і т.д.
Ставити свого в кут не практикую - не впевнена, що пойме.

По руках получив раз - бив маму по писку
Помогло, але жалію
Луче б я його просто з рук на підлогу поставила :(

[Ira]

Сірси пишуть, що по руках бити не можна. Бо дитина так пізнає світ, беручи в руки і мацаючи предмети. Мене, наприклад, як я вже писала, раз вдарили і раз поставили в куток. Ну це було вже у свідомому віці, що я досі пам'ятаю. Мені в основному читали нотації. Це робив тато, і він так довго і прискіпливо пояснював чому того не можна робити, що я старалась більше того не робити, аби не вислуховувати ще раз. Я свою дитину раз вдарила, після того, як вона мене по лиці влупила. Почувалась потім якось не дуже. А так, коли вона робить щось не дозволене строгим тоном кажу НЕ МОЖНА. Поки що допомагає.