Моя дитина проявила особливий інтерес до наших весільних фоток в рамочках,то я витягла їй веесь альбом,щоб передивлялась,ну і попри те моє око впало на всі мої старі альбоми,сіла переглядати ,дійшла до свого улюбленого,де в мене вибрані всі найкращі фотки,почала гортати ,а там половини фотокарток нема
.
Я все обшукала,не знайшла,чесно кажучи ,не знала що думати, почала навіть трішки панікувати,думала ,що хтось вже фотки покрав і на мене ворожить,але то в голові не вкладалось,бо кому то треба?Але я переважно погані думки від себе відганяю,і вже за кілька хвилин забула за то ,подумала що полюбе фотки якось мають найтись,просто я забула що вибрала їх і десь тицьнула.
А найшла я свої фотки через кілька хвилин на самому видному місці біля телевізора,де їх точно до того як я витягала альбоми з шафи не було.Короче мабуть вони купкую десь випали,а діти вже притащили і положили біля телевізора.Відразу так легко стало ,і зраділа ,бо там було кілька таких фотокарток за якими б дуже шкодувала,одна з них взагалі краща з кращих з випускного вечора,у мене плівки нема,то фотограф робив,я б її вже не змогла відновити.