Родинний форум "Сімейка"

Моя доця народилась На Юліанни, Уляни. Проте, я ім"я їй вибрала ще за п"ять років до того. Та й крім того, моя мама Уляна, тому вирішили (ні з ким я не радилась, просто сама вирішила :P )

А от цікаво, хто вибрав ім"я для Вашої малечі? Чи, може, вона сама собі його вибрала, народившись в певний день? :oops:

Ми вибирали разом з чоловіком.
Умова була така, щоб це було слов"янське, зрозумілого нам походження, українське та рідкісне ім"я.
Ми вибрали декілька імен жіночих, та декілька чоловічих, бо ще не знали тоді точно, хто в нас буде.
Часом я практикую замовляння снів, і замовила собі сон, щоб мені приснився мій малюк, та обрав собі сам ім"я.
Ми якось відчували, що буде хлопчик, і ще перед вагітністю, такий самий замовлений сон вказував на хлопчика.
І мені приснився той самий хлопчик, що й до вагітності. Я називала йому імена і ми вибирали. Він дуже порадів з імені Ждан.
А я прокинулася, і відчула, що це саме те ім"я. Хоча до сну ще трохи вагалася, мені не подобалася ота буква Ж жужаща..
Він в нас справді дуже-дуже ждана дитинка. І всю вагітність я до пузика так і звертаюся: Жданчик, Ждасик, Ждась...
Мама намагалася відговорити, мовляв тут свята Миколая, Михайла, може він сам собі обере, але ми вперті. І вона сама вже каже, що так звикла, що іншого імені для внука й не уявляє.
А от чоловікова мама надіється, що ми передумаємо, бо священик так не охрестить дитину....

Ждан - дуже красиве ім'я, сильне, рідне!
Я б дуже хотіла назвати синочка рідним іменем, але називав чоловік за традицією імен хлопчиків у їх сім'ї :D

Для тих, хто не згідний, можна назвати двома іменами. хоча для дитини спочатку це буде трохи складно. але в мене подруга є таня-альона. Так і кличуть, друзі танею, а бабуся-альоною. :)
я вважаю, що мама має право голосу, вона все ж таки виношує дитя. чоловікова думка повинна враховуватись, але я більше за права матері.

А я як тіільки запланувала вагітність і перші 3 місяці щось не було результату.То я за порадою одного священика молилась до св.Анни і дочку свою пообіцяла назвати як народиться Анною,а потім вирішила АННА МАРІЯ. Чоловік зрадів і погодився.
А потім я собі згадала що ще група мені колись подобалась "Анна-Марія" і пісня їхня-Ти подобаєшся мені.То її і співала під час вагітності.
А після нас багато кому так сподобалось таке ім"я,що й собі стали називати. Часто мене питають як ласкаво називаю-Анічка,Анюся і АннаМарія

А ми довго вирішити не могли з іменем. Обирали і хлопчачі і дівчачі, бо самих пологів не знали хто буде. З дівчачим було трішки простіше, зійшлися на Тетянці, чоловіче мені подобалося Максим, а в чоловіка в селі був якийсь там пияк Максим і він дуже невзлюбив це імя ще з дитинства. Тому синок довго був "безіменним". Вже лежачи в паталогії ми знову повернулися до цієї теми, а раптом синок, а чоловік не буде знати як до нього звернутися.......
З вибором кумів вагань не було, це мали бути Таня і Юра, от і врішили, якщо дівчинка, то так як хочу я і заодно в честь хресної мами, а якщо хлопчик, то в честь хресного тата.
Коли мені назначили день операції (мені робили планований КР), мама заглянула в церковний календар, на другий день було Юрія, отже не дарма ми так вирішили. І росте в нас зараз маленький синочок Юрчик, а хресний тато дуже тішиться ним.

коли ми з чоловіком безрезультатно чекали на вагітність, то часом бесідували про імена. чоловік вибрав ім"я Святослав. я запитую: "а якщо дівчинка?". відповів: "ще не знаю, треба подумати". я довго опиралася цьому імені, навіть після пологів ще не могла погодитися остаточно. одного разу, коли ми ще були в пологовому домику і біля нас саме був татусь, синулькові взгрустнулося і він всплакнув . татусь сказав до нього "Святославчик..." і малий затих. то, швидше всього, випадковість, але я була після пологів така вражена, що цей випадок мене примусив майже просльозитися і я швиденько погодилася на це ім"я.
досі мені це ім"я подобається не на всі 100%, проте в мене є особливий сентимент до нього, бо цей варіант було озвучено найпершим і на тривалий час безапеляційно.

мені з дитинства дуже подобалися імена Дмитрик, Юля, Аня, Настуня.
Я думала, що дитинку свою також так назву. Але спочатку одна сестра народила Аню, друга Юлю, сусідка Настю, а ще одна сестра Дмитрика... (і то всьо за один рік!!!, другу половину якого я вже була вагітна)
Ми вже знали, що в нас буде хлопчик, часом я собі думала, ну і що, що два Дмитрики будуть. Але якось не могла на пузік Дмитрикати.


А коли син народився - ми з Віталіком на нього глянули - таке воно файнюнє, білесеньке, синьооке - ну зовсім не Дмитрик, ну не його то ім'я.
Чоловік дуже хотів Артемом - а я ні в какую.. Ну не могла я назвати так свого малого. Чоловікові це ім'я дуже подобається, він так гарно його вимовляв, майже мене вламав. Тут заходить моя мама, бачить, що вроді погодилися, та й каже "Артем". А я як почула, як мені подумалося, що то мого малого так будуть ВСІ ВСЕ ЖИТТЯ називати - та ви шо, який Артем, всьо, нє, нє, нєєєеееееееееееее! Ну не сподобалося мені, як звучить.
Думали тоді Юрчиком чи Ромчиком. Ромчик у мене брат, того відговорювали багато. Юрчика спочатку погодилися, а потім (всякі сімейні історії)тоже відговорювали. Думали Славчиком. Нам не дуже подобалося, але вже подумали, що це і Ромчику підходить (оце сказонула, да?), і вроді ніхто носом не крутить.
Але знайшлися і противники Славчика.
Я тоді не видержала. Раз то мій синик, раз мені його глядіти, то я його назву як сама хочу - а хотіла я Ромчиком. Ну капець як мені здається, що йому підходть це ім'я. От і назвали Ромчиком.
І саме красиве в Романа ім'я. І син наш самий кльовий :)

коли ми ще не знали, хто в нас має бути, ми з чоловіком перебирали багато імен і хлопчачих, і дівчачих, але не могли зупинитись ні на одному. А за кілька днів до планового УЗД мені приснилось, що в нас буде дівчинка, а ім"я її буде Валерія. На УЗД ми дізнались, що чекаємо дівчинку, і вже якось навіть питань не виникало, як її назвати, вона ж, мабуть, сама нам підказала ;)

Я коли завагітніла то 100% була впевнена, що у нас буде хлопчик, тому обирала тільки чоловічі імена.
зупинились з чоловіком на Данилові (Даня), Данило Романович - ну дуже мені подобалось,якось так по - княжому.
в 20 тижнів на плановому УЗД нам повідомили що у нас буде...... ДІВЧИНКА!!!
сиджу я після УЗД під кабінетом гінеколога, і пишу чоловіку: - А давай назвемо нашу донечку Дана (слов"янська богиня Води)!!!він відповів, що над вибором імені потрібно добре подумати!!!
і почалися обирання імен, що подобалось мені, не подобалось чоловіку. уже народилась наша донечка, забрав нас чоловік додому, а імені так і немає. уже думали підберемо ім"я коли народиться, але вийшло так, що ні тиждень перед її народженнм, а ні тиждень після жіночих імен в церковному календарі не було.
пройшов тиждень у спорах, а потім чоловік сказав: - Як хотіла мама, нехай так і буде - Дана, Даночка , Дануся...