Ми вчора з Жданом були в Диканьці на ДН в донечки нашої хресної.
Ждан мій спочатку сидів як мишка, тихенько і всі охали й ахали, яка тиха спокійна дитина. А я аж запереживала від того спокою.
Потім був Шрек і Фіона, моя дитина аж заплакала з переляку.
А потім призвичаївся і ходив дьоргав за хвіст МікіМауса, танцював з дітлахами.
Але весь час норовив на кухню втекти. я там була певно стільки раз, скільки офіціанти
Не можна було очей відвести, як він на кухні або за барстойкою. І чим більше просила й казала не можна - тим більше його туди тягнуло.
А похвалитися хочу: ходила дитина до всіх столиків до дівчат зачіпалася. Ну всі до дитини загравали, як завжди. То він там глазки строїв дівчатам дорослим, а потім пішов, взяв якусь дівчину за руку і повів на танцплощадку.
Ото вони танцюють:

Я чуть не присіла від такого Жданового вчинку. Мужчина росте!!!