mala-karta написав:Люба, а як їхали поїздом, як ви спали?
поміщадися на тій полці вдвох? чи як?
Та хто там спав? Мала спала їй шо. А я дивилася в стелю))) Троха тісно. А ше ж дитина розкинутися любить. А в туалет вопше мовчу. Бігла, як ніби вогньом мене пекло, бо підкладала ковдру під матрац, але всеодно страшно було, шо вона звалиться. Ів купе приходилося втихомирювати народ, коли студенти їхали-бухали. Головне - заснути. А вже як мала заснула. то вони голосніше балакали - їй пофік. Але рано вставала, бо в поїзді шуми. Як тормозить, то дуже будилася. Але нічого, не кричала, не плакала, всі люди посміхалися, загалом їхати можна. Но я практично не спала. дрімала. Думаю, то всі мами так. А ше проблема, коли верхня полка була, бо інших квитків не було то не кожен ше з тобою поміняється, такий в нас народ. Один раз пів вагона обійшла, поки знайшла якусь студентку, якій було всеодно. А то як не старе. то вагітне. Або просто казали, що такі гроші платили не для того, шоб лазити потім... Ів туалет тяжко дитину водити... хитає всьо)))) Памперс троха виручав. Але всеодно - машиною креще, якшо дитину не закачує. Хоча ми потім таблетки від захитування купували, то було легше. Але для мами всеодно стрес, бо ждеш сам не знаєш чого. То воно хоче пісяти, то їсти, то пити, то спати, то квіточку, то ножки болять, то ше шось... Язвикла до спартанських і похідних умов, але чи то вік такий, чи то столиця така, чи то дитина така, але мені було з нею важко мандрувати. То не порівняєш з двомісячним малям
