а мене так бісять музичні іграшки, а як ще й мигають
Перлинка, я ж не кажу, що дітям не треба купувати іграшки, а хай так розвиваються.
От наприклад, є у мого ромки меч - дешевий, пластмасовий. І є дорогуща киця чіковська.
Ну що можна робити тою кицьою?
Купати не можна (мама не дає), малювати тоже, товкти тоже.
А меч в нас вже і пилососом був, і коником, і пістолетом.
Сто пудів, якби мій Ромчик дуже би хотів якусь от саму таку машинку чи коника там, то купила би.
І в дитини полюбе розвивається фантазія, які б іграшки не були. От той мікімаус. За ним можна повзати. А можна верхи скакати. А можна посадити за парту і вчити. Все ж можна.
Але, особисто моя думка, всякі спеціалізовані іграшки більше диктують дитині умови гри. Що от лялю колихати тільки, чи купати там. Звичайно, потім дитині надоїсть, і, мабуть, почне в ванночці тісто місити. А якщо є вже кухня? ТО тісто місити тільки на кухні, ну так же ж?
Ну якось вони обмежують, не знаю.
Хіба ж не краще, щоби мала дитина більше гралася реальними речами і їх досліджувала? Потім підуть і інші іграшки. Ну, мені щось здається, що чим дитина чтарша, тим більше її цікавлять іграшки. Але якось би хотілося, щоб моя дитина вміла гратися всім, і зробити з будь-чого машинку.
А це мені закид, що якщо грається кубиком як машинкою, то краще зразу купувати машинку?
Зараз Ромка грається марльочкою За пару хв то вже була і пов'язка на руку (на ваву), і рукавичка, і шарфік, і шапка, а зараз він за нею ховається.
Заодно навчився мотати і натягати на голову :)
Самі кращі іграшки - щось буденне. Але ж то не значить, що треба принципово не купувати всякі машинки, лялькові будинки, електромобілі і все що там є