Natalinda написав:Багато хто каже що раніше 3-х не варто таки
підтримую тих, хто так каже, на жаль, з власного досвіду виховання старшої дитини
і лімітували, і контролювали зміст мультиків, а він донедавна (йому вже 8 років) ніби жив у власному уявному світі, знову і знову прокручуючи в голові ті мультики
тоді я теж, як дехто тут пише, тішилася, шо можу хоч шось за той час зробити по дому
він вимагав уваги до себе цілодово і треба було давати йому ту увагу, а не заміщувати її мультиками
якщо самій важко було, то треба було залучати родичів, щоб помагали бавити, бо живого спілкування ніщо не замінить
а я була сильно гонорова і доказувала всім, шо я все зможу сама - до доказувалася...
або треба було за рік-два народжувати другу дитину, щоб було йому з ким гратися-спілкуватися, а не чекати 7 років з моря погоди
він нормальний хлопчик, розумний, допитливий, чудово вчиться в школі
але просто довший час мав проблеми з товаришуванням - грався не З дітками, а БІЛЯ діток
протягом останнього року ми лімітували йому перегляд телевізора чи ігор на комп'ютері до 1 год на тиждень (по пів години в суботу і неділю), бо ще й почалися серйозні проблеми з зором через шкільні навантаження та генетичну схильність
результат не забарився - почав цікавитися грою у футбол з хлопцями в дворі, катанням на роликах, або ж просто іграми в хованки, доганялки і шо вони ше там грають...
а ще почав багато читати і отриманою інформацією з книжок постійно і з усіма ділиться
від мультиків такого ефекту нема навіть близько (((
більше того, коли він маленьким (до 3 років) дивився ті мультики, то він ніби застигав перед екраном - ніби дуже уважно слідкував за подіями, але разом з тим вони не викликали в нього жодних емоцій - ні радості, ні суму - нічого взагалі, просто застиглий погляд на екран
тут дехто з дівчат виклав статті про це...
я ще їх не читала, але з назви думаю, що мова йде саме про те, що я тут описую