Родинний форум "Сімейка"

А ваші дітки охоче одягаються? Мій такий непосидющий, що треба бути справжнім асом, щоб його вдягти Зараз ще нічого, скільки того одягу влітку треба. Але на носі осінь, а далі зима, то мені вже недобре...

мій старший такий , непосидючий... бігала за ним і одягала) бігала за ним і годувала) одним словом бігала за ним весь час))) всі мами на площадці дитячій сядуть і сидять) а я по периметру)))гоню) вже й забулося))) йому вже 9 років. тепер самостійний і допомагає по дому прибирати , може собі їсти взяти, вчиться готувати грінки) жарить яйця)і бутерброда зробить і собі і меншому) і одягається давненько сам)) мені дуже подобається, що він самостійний (рахую що хлопчики повинні бути самостійними), а от непосидючість залишилася і називається це поганим словом гіперактивність

то тре пержити. посидючість - в більшості набута риса я як вдягала то історійки придумувала, о - на колготах квіточки - давай ніжки заквітчаєм... деколи ловити по хаті приходилося вдягатися ми починали завчасу. але пройшло якось, хоч тоді здавалось шо то на вічно

В мене теж донька непосидюча. І її проблемно бува вдягати. Зараз якось якось простіше бо літо менше одягу і вона сама почала зацікавлюватися процесом вдівання коли дуже хоче йти на двір то почина зносити свої і мої капчики, лашки. Сама пробує то все вдягати на себе. На це так смішно дивитися. Деколи може капчики попутати і неправильно вдягнути або шорти вдягнути задом наперед, або мою фудболку на себе вдіти просунувши голову у рукав. Одним словом кумедно. А раніше то був жах. Але я якось старалася її заговорити або відволікти, щось там показувати, розказувати яку гарну куртучку ми бирамося і як холодно буде якби ми пішли безнеї на двір. Ще казала, наприклад, що яка в неї гарна шапочка показувала в дзеркалі і розхвалювала на всі боки ту шапочку чи курточку, чи мештики і як моїй Поліночці в ній гарно. Тепер як вдягамося на двір то вона підходить до дзеркала, дивиться на себе, крутиться і каже "ай-на-на". Або показу мені на капчика і чекає, щоб я хвалила, які гарні в неї капчики. Ще помогали мультики при вдягані і реклама по телевізору (була моя дитина менше, то була фанатом реклами).

Кокетка написав:мій старший такий , непосидючий... бігала за ним і одягала) бігала за ним і годувала) одним словом бігала за ним весь час))) всі мами на площадці дитячій сядуть і сидять) а я по периметру)))гоню)

І я так само Як їмо не вдома, щоб в крісло посадити і прив'язати, то бігаю за ним, щоб хоч трохи поїв. Він рота розкриває і біжить далі І з вдяганням те саме. Ще верх то так-сяк, а штани чи взуття, то вже гірше, бо ж треба на ножку натягнути, а та ножка хоче бігти далі

taranjka написав: але пройшло якось, хоч тоді здавалось шо то на вічно

Ага, в плані дітей добре те, що ситуація змінюється дуже швидко. Як би важко не було сьогодні, завтра може буде все гуд Раніше у нас з одяганням ще гірше було. Вдягалися через плач. Тепер принаймні просто через "не хочу".

Ми з чоловіком дуже любимо донечку вдвох одягати. Вона так не опирається і все виходить дуже швидко. А коли я одна, то заговорюю або співаю

Прийшли холоди, а з ними і ще більше небажання вдягатись

А в моєї Марти взагалі зараз такий період, що вона або не хоче вдягатись, і бігає голенька в хаті, до істерики не хоче нічого вдягнути, або навпаки, можемо прийти з вулиці, і вона не хоче роздягатись, і так і ходить ще з годину в хаті в куртці, шапці, шарфіку

Одягатися дуже не любить. Поки одягну зараз, то по всіх кімнатах походимо, поспіваємо, музику послухаємо, набагато легше з кимось, але це буває рідко.