Родинний форум "Сімейка"

Сама чи з вами? Яке ліжечко?

перших 1.5 міс я стрибала туди-сюди, перекладала.
Потім перекладала до першого просипання...

Зараз спить з нами :)
Ну, вдень в колясці.

А я і досі стрибаю. Хоча вже чоловік почав задумуватись про те, що дитині з нами спиться краще, то , може, і мені ще недовго лишилось бігати від дивана до ліжечка і навпаки. :D

mala-karta написав:перших 1.5 міс я стрибала туди-сюди, перекладала.
Потім перекладала до першого просипання...

Зараз спить з нами :)

От і ми так само!!! :xlolx: Я вже без дитини спати не можу :)

ага, є таке.
Що після року від спільного сну відвчати треба маму. :)
Малий спить, а я не засну без нього :)

спочатку перекладала в ліжечко до першого просинання, потім до 10 місяців спала з нами в ліжку. але так як у нас диван не дуже широкий, то трохи стало тісно, мала любить розкинутись ;) то тепер вже місяць як я підкочую ліжко до нашого,опускаю стінку, коли проснеться - годую і зразу перекладаю, вставати і ходити нікуди не треба :D . так нам зараз найзручніше, і місця вдосталь і дитина поруч

І мені перший місяць жужжали всі , що дитина має спати окремо , бо в майбутньому ла ла ла і бла бла бла :) А з 2 місяця я плюнула і тепер спимо завжди разом .В ліжечку хіба на карусельку подивитися ложу , коли треба щось зробити .

а моя донечка від народження спить з нами, не можу я без неї спати.

Vika, а про те, що дитині не можна спати з батьками,я також наслухалась, зараз уже всі знають мою думку і не достають!!!

Дивіться як то воно є. Мій тато як бачив що ми з мали спимо, то неоднозначно зводив плечима і мовчав, а то недавно по телеку почув як добре і корисно для дитини і почав мені розповідати, щоб переконати, я лише усміхнулася...
От чужий хтось скаже то віриться, а хтось зі своїх - то що ти там знаєш...

Ми від народження спимо разом.
Один раз татко трохи розкинувся і приляг малому ручку. Малий навіть не ворухнувся, зате мама.......налетіла на тата як фурія :D :D :D :D Татко більше не хотів, щоб малий спав з намина дивані, то ми поклали його в ліжечко. А я дивлюся на нього, а він там такий саменький-маленький, аж серце стиснулося. Забрала до себе. Тепер спимо так, шо малий від стіни закладеної подушками, мама посередині і прилягти маму тато вже не боїться :D :D :D