Родинний форум "Сімейка"

З моєю старшою донечкою діється щось не ладне... Раніше золота дитина перетворилася на нестерпну істеричку і вимагательку! Щось загубить, забуде взяти з садочку, то такі скандали мені закатує, що мама дарагая!!! "Я загубила колечко. Е-е-е-е...-е!" Кажу "я тобі завтра куплю друге". "Я хочу вже-е-е...-е...-е!!!" І так разів 150 поки не виведе з себе і я не викричуся. Часом думаю невитримаю як гримну раз. Але поки стримувалася...
Прошу позбирай будь ласка іграшки якими не граєшся. То почує з 15 разу і відповість добре мама і мама ще годину чекає, потім знов просить, потім кричить, потім тягне сміттєвий пакет і аж тоді дитина збирає іграшки.
Як насварю, то каже я з тобою не буду грати, говорити...
Таких ситуацій море. Я вже так замучилася, не знаю що робити...
Хоча в садочку веде себе прекрасно, вихователька хвалить.
Порадьте що робити, як це перебороти??? І як не зірватися і не вибити в такій ситуації.

Галина пошуай в неті про кризу 3 років бо те що ти описала дуже на це схоже
треба трошки потерпіти і все пройде

тільки нам ото вже скоро 5! в 3 роки вона в мене така не була...

Головне терпіння... Бо мій старший схоже витворяє... А як допроситися його то щось страшне... Сьогодні сам підлогу всю в кухні помив, хоч я не просила, а попросила цибулю з коридору принести, то не хотів... іграшки скласти то треба багато раз повторяти, а коли я вже кажу що повикидаю їх через вікно, то тоді складає...

Мій теж інколи істерику закатує...бо сьогодні я не хотіла його нести від зупинки, а пішки йти не хотів і дуже часто не слухає, а робить все навпаки, хоч до кризи 3-х років ще далеко...

В мене без таких істерик день не проходить...

з лабораторії щастя/ а ще точніше з моєї особистої психотерапії, бо в мене теж донька таке може в 11 років.
це слова великого професіонала

№ 61. Незаборонені заборони

Коли ми забороняємо собі відчувати емоції, які визначаємо як негативні, коли забороняємо собі плакати, сумувати, разом із цим ми забороняємо собі й радіти, відчувати щастя. Наш мозок не розрізняє, на що саме стоїть блок, а тому блокуються всі сильні емоції. В дитинстві нам часто казали "не плач", але разом зі здатністю плакати ми втрачаємо і здатність відчувати щось більше ніж "добре" чи "погано" і на відновлення йдуть роки психотерапії.

Не кажучи вже про ті емоції, які залишаються непрожитими і "застряють" у тілі, даючи про себе знати, приміром, через мігрені, або через проблеми з серцем, артеріальним тиском, енурез, ВСД, болі в голові. Лікарі, звичайно, пропишуть від цього всього ліки, але ліки допомагають в таких випадках лише симптоматично - причина залишається.

Тому дозволяйте собі проявляти емоції, і плакати і злитись і дитині теж. Хай вивільняє свій негатив, а він найчастіше хоче вийти під вечір, то хай виходить, а тіло хай буде здоровим!

Галино, можливо, старша так ревнує? І таким чином звертає на себе твою увагу? Я не говорю, що їй уваги не вистачає, але суджу по своїх: старша з появою малої таке саме почала витворяти, і допоки не появилась сестричка, теж була золота дитина.. В нас, можливо, зараз якраз і є ця трьохрічна криза, але бачу, що старша мала вже подекуди веде себе, як немовля, і також допроситися елементарного подай - підніми, будь ласка - нереально.. А скупа яка стала - жах. Тим більше, якщо в садочку веде себе добре, а вдома отаке починається - це точно ревнощі. Маю дуже гарну книжку "Мамо, давай повернемо його лелеці, або як допомогти старшій дитині подружитися з молодшим братиком чи сестричкою". Можу дати почитати, хто хоче.

В мене теж малий часто капризує, плаче без причини (на мою думку, звісно)
Часто не правильно реагую - злюсь, кажу перестань плакати.
Але іноді, коли вистачає терпіння, кажу: поплач, щоб ні одної краплинки не лишилося. І бюачу, що ці слова дуже позитивно впливають.

ще раз скажу- хай злиться, хай покричить чи поплаче, для цього вчіть її це робити- заведіть подушку для злості щоб копати чи набір для боксу, рвіть листочки , малюйте злюк, ріжте картон, хай голосне ричить як лев. ЦЕ нормально. так збоку не зовсім. Приходьте на лекцію 06.04 щоб ще більше знати. Не звертайте увагу на сусідів. Дитина має проявляти свої емоції з самими близькими, і якщо вона вибирає вас- чудово, значить найбільше довіряє вам, що з вами може бути собою. Бо далі вона піде в школу і що буде??