
І от малий бігав поміж голубів, а потім побачив собаку і почав бігти до нього. Ну і звичайно попросила чоловіка щоб не пускав його близько до нього і тут з-за спини чую: А чого ви його не пускаєте - нехай іде!!! Що тут поганого???!!!!


Ще й із інтонацією наказовою.
А я у відповідь: Я не кажу, що собака це погано, але йому ще рано, а головне небезпечно підходити....І ми пішли подальше.
Потім малий знов біжить до собаки,а я звісно забираю........ а жінка мені знову, що: він ж сам біжить, бо хоче гратися!!!!!!!........я просто не звертала уваги. А вона ще розказувала , що її мала на ньому каталася і фотографувалася на ньому


А як ви особисто ставитеся до спілкування своїх діток з дворнягами? Як пояснюєте їм що не можна іти до собачок чи дозволяєте? Я особисто остерігаюся дворняг, хоча дуже люблю тварин і собак в тому ж числі:)