Родинний форум "Сімейка"

От почитала таку ж тему у консультативно розділі і стало цікаво чи були уявні друзі у вас, чи є вони у ваших діток і як ви ставитеся до цього загалом.
Я от себе не памятаю в такому віці 3-5 років, та і в 6-7 не сильно шось пригадую, то напевне з впевненістю не скажу булив мене ті друзі чи не було їх, тре хіба мами попитати, але вона теж може такого не памятати

В мене не було)
А от в Лізи теж немає, проте уява розвинена супер, вона як грається, то може наприклад, ні з того ні з сього присісти і сказати "О, прівет, песик! Ну-ну, маленький, куда ти лізеш?..")))) "Бере" його на руки і йде всім показувати. ) Або сама грає дві ролі. Сама запитує і сама відповідає, різними голосами, інтонаціями, уявляє себе кимось....
А от такого, щоб був один і той же уявний "друг"- не знаю, мені було б трохи моторошно.....)

В моїх малих час від часу з'являється уявний друг, вони називають його солдат, навіть як шкоду роблять, то кажуть що то для солдата. Поки що не панікую, але час від часу задумуюся від чого то в них?
А в мне вроді що такого не було... Не пам'ятаю...

В мого малого десь з трьох до чотирьох рочків був уявний друг - киця, яка жила в нього на долонці. Він її гладив весь час з нею розмовляв, навіть в садочку вихователям показував що в нього там є киця. Ми спочатку пояснювали що там нічого нема, але він сильно плакав і доказував що є, тому ми змирились і також її гладили нахвалювали. з часом киця кудись пропала і він про неї більше не згадував.

особисто я думаю, що звилюватися нема чого, коли ваше малятко вигадує уявних друзів ;) То є просто моделювання поведінки, гра. Моїм дітям вже 3 і 6 років і вони також часто так граються. Звірятка - то в них дитсадок. Інколи п'ють нібито чай з уявних горняток. Думаю, це навпаки таке собі тренування ;) Особливо, якшо дитина не просто вигадує собі друзів, а з одних іграшок робить інші - он як з кубиків - ципляток.
Бо якшо у старшому віці, то уявні друзі можуть свідчити про те, що дитина потребує спілкування з однолітками, що її не приймають в колективі. Але тоді ті друзі дійсно уявні, нафантазовані мали би бути, а не перероблені з одних іграшок на інші.
А в малому віці то рано ще про таке говорити. Просто дитину вразила киця, от вона і мріє, шоб та була завжди поруч. Або вона хоче погратися в курчаток, ну а курчаток же нема, то вона собі з кубиків їх фантазує.

happymami написав: Просто дитину вразила киця, от вона і мріє, шоб та була завжди поруч.

А як тоді з моїми в них друг один на двох - солдат...

олеся може якийсь мультік був про солдатика? Чи десь на вулиці бачили чувака в формі?

Згадала... І по вулиці ходе солдат, живе троха далі від нас, а ціле літо на подвір'ї, і наш знайомий той що приносив молоко пішов на службу і я з малими 3місяці ходили до його мами по молоко... А Андрійко питав в неї а коли Остап прийде з арміїї. І зараз той хлопець ходе в формі, бо контрактник...... Головне щоб їм то перейшло...

олеся о бачиш))) Я те саме шо й хепімама хотіла написати.
Певно дуже дітиськам сподобався якийсь солдат, певно ше хтось розповідав шо солдати сильні, мужні чи ше якісь там в тому ж роді, вот вони і хочуть з солдатом дружити.

Natalinda думаю що так і є...