Глобальні оголошення!



Ранній розвиток, а ви практикуєте??

Модератори: TaniaPicaSSo, mavpusya, Ulkanet

Re: Ранній розвиток, а ви практикуєте??

Повідомлення Sawwku » 26 квітня 2012, 11:23

я скептично ставлюся до розроблених методик. тобто нині ми читаємо, завтра рахуємо, післязавтра ще щось. і без варіантів!
кому то тре? ще всадять, і нарахується і начитається.
головне навчити вчитися, а не втовкати насильно знання.

моя читати не просить і не любить (прям як я), а рахувати пнеться. цифр не знає, але щось там белькоче і типу рахує. то поміж іншим можу полічити разом з нею. скорше навіть для того, щоб її мовлення розвинути. (а яка різниця за допомогою якого слова вона вимовить Р: риба чи три?)

хоча якщо мамі це справді подобається, і вона граючись з дитиною, підсовує їй по чуть-чуть знання,то це напевно не погано. тільки тут треба бути педагогом і психологом від природи, а не від книжки
Sawwku Офлайн


Я тут живу
 
Повідомлень: 1560
З нами з: 18 січня 2011, 11:07
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 4
випускниця школи материнства (1) Успішне грудне вигодовування (1) слінгомама (1) Чемпіон (1)
Дякував (ла): 837 раз.
Подякували: 912 раз.
Діти: маленьке сонечко Анютка
01,01,2011

Re: Ранній розвиток, а ви практикуєте??

Повідомлення mari » 01 травня 2012, 10:13

Сучасні батьки так поспішають навчити своїх дітей всього і відразу, що відбирають у них найдорожче - радості цього неповторного віку.

Міські діти стрімко дорослішають. Дорослі, в свою чергу, старанно привносять печаль, втому і спокушання в їхній наївний погляд, топчуть їхню природну життєрадісність.

Так, уже в два роки діти вчать англійську або французьку мову. В три - батьки додають їм ще одну іноземну мову. Оскільки впевнені: дитяча пам'ять може все, вона така ж еластична, як і дитячі кістки.

Якщо в перший клас приходить дитина, яка не вміє читати на швидкість, старанно записувати надиктовані пропозиції і не може сказати пару зв'язкових фраз по-англійськи, вчителі дивляться на неї і її батьків з неприхованим презирством: «Як, ваша дитина не вміє читати? Вона тупа? Чим ви займалися весь цей час? ». Відповідь очевидна: за знаннями дітвора йде в школу, а до цього малюк просто жив і грався. Але зараз просто жити і гратись недозволено.

Чотирирічна дитина знає букви, вміє рахувати до двадцяти, розбирається в листочках дерев і може дещо розповісти про мурах, але цього мало. «Як? Ви не водили її на японську? Вона не вирішує логічні задачі? Ви не займаєтеся музикою і тенісом? Та ви що? Ви її упустите», - так вважають багато дорослих, забуваючи, що мода на індиго - це не те ж саме, що мода на тойтер'єра. Собаку можна завести, а індиго - ні.

Ми квапимо дитячі життя. Концентруємо і складаємо, як фокусники, різноманітні предмети в один маленький рукав. Зрозуміло, хочемо зробити краще. І не відчуваємо, що, навантаживши дитину знаннями, вміннями, практичністю, позбавляємо її дитинства.

Один мій знайомий режисер-документаліст - китаєць, що живе в США, розповідав про те, що успіхи китайців в музиці та спорті забезпечують батьки, які бачать у своїй дитині єдине джерело доходу для всієї родини. Тому, анітрохи не шкодуючи, вони пресують нащадка. Змушують тренуватися і працювати цілодобово, доводячи не лише до рекордів, а й до травм і нервових зривів. Так от, мій друг упевнений: ці діти не зможуть стати турботливими і ніжними батьками, і китайці ще пожнуть плоди своїх переможних технологій, випробуваних на власних чад.

Я не можу виправдовувати підхід китайських батьків, але вони хоча б привчають дитину до праці. Також не можу зрозуміти, навіщо записувати дітей на всілякі мовні курси замість того, щоб для початку дізнатися, чи цікаво їм це.

Українці, до речі, примудряються старити дітей не тільки зайвими знаннями, а й зайвою косметикою, привчаючи дитини до гламуру. Є такі, хто дарує на дванадцятиріччя похід в тату-салон, щоб зробити брови. Деякі оплачують сертифікати на уколи ботокса, переробку губ, грудей, відкачування жиру.

Нещодавно в Києві пройшла фотовиставка Костянтина і Тетяни Бойко «Дорослі діти» за участю нащадків українських знаменитостей. Якщо маленькі хлопчики на цих фотографіях ще виглядають як доглянуті джентльмени, то дівчатка скоріше схожі на дівчат з ескорту: напудрені, нафарбовані, завиті, застиглі в безглуздих глянцевих позах. Прошу вибачення і у дітей, і у батьків, але я б назвала цей проект «Насолода педофіла».

Фотографів ще можна зрозуміти: піар - справа потрібна. Але я відмовляюся розуміти мам і тат цих дітей. Чим можна керуватися, дозволяючи виробляти подібне зі своєю дитиною? Навіщо? Що це дасть, чого навчить, чим порадує?

Не так давно талановита художниця Віра Крутилін представляла виставку «Дитячий портрет. Дорослий портрет ». Це були зображення звичайних київських дітей. Деякі з них ходили до Віри займатися. Тут були портрети дітей її знайомих, сусідів, просто цікаві персонажі, яких Віра виловлювала в транспорті. Практично всі особи дітей на цих портретах були якими завгодно, але не дитячими. Ці діти бачили багато чого, їм все набридло. Вони виглядали сумними, втомленими, байдужими, похмурими. Я запитала Віру, розглядаючи портрет однієї незадоволеною стомленої дівчинки: «Послухай, а тобі її мама не говорила, що ти зобразила дочку якоюсь похмурою букою?» І Віра відповіла: «Ні, вони звикли бачити своїх дітей такими».

Мені стало некомфортно від цієї фрази. Неправильно, коли дитину нічого не радує і не дивує. Приємніше бачити, коли маля закидає батьків питаннями, виявивши в сусідньому дворі їжачка, ніж дитину, яка вибирає собі помаду або мобільний телефон, тикаючи пальцем в сторінки глянцевого журналу, вимагаючи негайно це купити.
Міське життя настільки метушливе, що і без нас, дорослих, квапить дітей. Не потрібно йому у цьому допомагати. На все свій час.

Лариса Денисенко, письменник
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6723
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3733 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Ранній розвиток, а ви практикуєте??

Повідомлення Olyana » 20 грудня 2013, 16:09

Нам на факультеті психології ще під час навчання казали - не експериментуйте на своїх дітях!)
Але звісно кожна мама хоче аби її маля росло розумним і цікавим)
Недавно відкрила для себе малятко тв. Пісеньки караоке, віршики - доця дивиться з відкритим ротом)
Зображення

Зображення
Olyana Офлайн

Аватар користувача
Впевнено спілкуюся
 
Повідомлень: 257
З нами з: 30 червня 2012, 12:46
Нагороди: 3
випускниця школи материнства (1) за дитя форуму (2)
Дякував (ла): 225 раз.
Подякували: 99 раз.
Діти: Даринка і Боженка

Re: Ранній розвиток, а ви практикуєте??

Повідомлення Ольчик » 23 січня 2014, 15:22

Я читала колись книжку М.Ібуки "Після трьох вже пізно" - суть в тому, що чим раніше, тим краще - це і стосовно музики, і іноземних мов, і спорту. Але не обовязково ударними темпами - якщо дитина паралельно з рідною мовою буде вивчати також іноземну - не з криками, сльозами, обовязковими ста словами на тиждень/день і т.п., а весело, в формі гри - то нічого поганого в цьому не бачу. Якщо ж це дитинці не сподобається - можна зробити паузу, або почекати - хай вчить у школі... Головне - розвиток за здібностями і нахилами дитини.
А також за інтересами сімї - люблять тато і мама на велосипедах чи ковзанах покататися - вчать дитину змалечку, щоб потім всім разом весело проводити час.
Зображення
Ольчик Офлайн

Аватар користувача
Впевнено спілкуюся
 
Повідомлень: 140
З нами з: 23 лютого 2013, 20:28
Нагороди: 3
випускниця школи материнства (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) за дитя форуму (1)
Дякував (ла): 205 раз.
Подякували: 134 раз.
Діти: Донечка

Re: Ранній розвиток, а ви практикуєте??

Повідомлення krapk@ » 24 січня 2014, 16:24

а мій малий сам бере книжку і читає слова з букваря (ну так його я купила і поставила на поличку) - але в сам процес я взагалі не вмішуюся, лише збоку наблюдаю-то що я відбираю в нього дитинство?
ПС В садок не ходимо, бо хворіємо, йома за день набридає гратися ліпити малювати, того певно хоче читати. А може просто як я-мама каже не памятає точно коли але ще до навчального року осені (приблизно 4,6) я сама казки собі читала
Зображення
И дай вам Бог того вдвойне,чего желаете вы мне.

Может, у кого-то жизнь и как зебра: полоса черная, полоса белая.А у меня как радуга и сейчас мне фиолетово
krapk@ Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 2337
З нами з: 17 листопада 2009, 23:30
Нагороди: 4
Мамуся-творець (1) Успішне грудне вигодовування (1) за дитя форуму (1) слінгомама (1)
Дякував (ла): 1369 раз.
Подякували: 1663 раз.
Діти: В нас вдома Юрський період- всіма заправляє синочок Юрчик

Re: Ранній розвиток, а ви практикуєте??

Повідомлення Milichka » 24 січня 2014, 17:00

krapk@ написав:а мій малий сам бере книжку і читає слова з букваря -то що я відбираю в нього дитинство?
я сама казки собі читала



мабуть, генетика ))), і ми самі ще стимулюємо в дітях те, що нам подобається. У мене є близькі друзі спортсмени, як тільки діти починають нудьгувати, вони зразу займають їх - пробіжіть по лінії, потім вистрибуєте на диван звідти перестрибуєте на крісло....не дивно, якшо у цих дітей хоббі буде спорт))).

Я обожнюю читати, тому якщо мої діти хочуть уваги, я зразу берусь за книжку))) відповідно найкращий подарунок і іграшка у моїх дітей книжка. Вечері ми всі троє сидимо з книжками))))

Оце Таміла 1,6 рік)))? Тіна в 2,3 знала уже всі букви :love:

| +
Зображення
Якщо дівчинка не Принцеса для свого татка - вона ніколи не буде Королевою для свого чоловіка.
Milichka Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 933
З нами з: 25 січня 2010, 17:46
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 4
випускниця школи материнства (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) багата мамуся (1) за дитя форуму (1)
Дякував (ла): 1381 раз.
Подякували: 983 раз.
Діти: Тінулька-симпатюлька і Тамілочка-красотулька

Re: Ранній розвиток, а ви практикуєте??

Повідомлення westa » 25 січня 2014, 00:19

Я ще до народження дитини вважала , що всякі ранні розвитки , то знущання і відбирання дитинства у дитини ( просто маю наочні негативні приклади серед вже дорослих знайомих ). Але моїй дитині зараз найбільше подобаються книжки і букви. Богданчик в свої 1 рік і 8 міс знає близко 10 букв ( причому знаходить їх в будь-якому тексті , навіть на вивісках на вулиці ) , рахує до 7-ми і знає хто зображений на гривневих купюрах .З гривнями взагалі весело :Таляс Ченченьо - Тарас Шевченко , Вольодя Велєкий , Фьянко , Мудльий , Бодан ( Хмельницький ). Я навпаки не дуже хочу його вчити , він питає - я відповідаю , а пам"ять в нього неймовірна. Знайомі дивуються , думають , що я його муштрую цілими днями. Зате какати сидячи навчити не можу :crazy: :hi:
Зображення



Все завжди закінчується добре! Якщо все закінчилося погано, значить це ще не кінець !
westa Офлайн

Аватар користувача
Впевнено спілкуюся
 
Повідомлень: 371
З нами з: 08 квітня 2012, 16:15
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 3
випускниця школи материнства (1) Успішне грудне вигодовування (1) за дитя форуму (1)
Дякував (ла): 520 раз.
Подякували: 418 раз.
Діти: синочок Богданчик

Re: Ранній розвиток, а ви практикуєте??

Повідомлення Наталіна89 » 26 березня 2014, 00:45

Ох і цікаво тут в вас...Нам зараз лише 1рік і 2міс.,вмієм напевне,все те,що і мають вміти дітки в такому віці...А щодо букв,рахунків,я ще не вирішила чи будем практикувати раннє вивченя...Зараз я дуже скептично до цього ставлюся,хочу,щоб дитина побула ще "дитиною",мені здається,що всякого роду науками,я заберу в неї дитинство,яке і так швидко закінчується починаючи з перших класів школи,де вже вивчають по 2 іноземних мови...
Наталіна89 Офлайн


 

Re: Ранній розвиток, а ви практикуєте??

Повідомлення flash-ka » 26 березня 2014, 14:59

напишу про наші справи. я не те щоб категорично за чи проти,десь посередині. моя мала в рік і 9 знала всю абетку і рахує до 10. може здатись дивним,але я сама була в шоці,коли це помітила.
я прихильник теорії, що дитині потрібно лише допомагати....це стосується усього!!! ходити, говорити, вчитись.
підтримую,що потрібно придивлятись,до чого у дитини надмірна увага. моя дуже любить книжки. журнали...кубики, сортери, конструктори. відкривала книжку,тицяла в літеру а я казала....сто разів...двісті...скільки б не запитала.
правда у мене чоловік теж в 2,5 знав усі букви....генетично
Зображення
flash-ka Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 1392
З нами з: 10 липня 2012, 12:49
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 4
випускниця школи материнства (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) слінгомама (1) Чемпіон (1)
Дякував (ла): 1125 раз.
Подякували: 1186 раз.
Діти: донечка Вікторія

Re: Ранній розвиток, а ви практикуєте??

Повідомлення mari » 18 квітня 2014, 18:38

Цікава стаття про розвиток з професором з Росії

ОТСТАНЬТЕ ОТ ДЕТЕЙ

| +
Интервью с Семенович Анной Владимировной. Кандидатом психологических наук, доцентом, профессором кафедры клинической психологии и психотерапии МГППУ

Анна Владимировна, как, с точки зрения нейропсихолога, вы относитесь к раннему развитию детей, когда уже с 2,5–3 лет начинают учить читать, писать, считать?

Категорически отрицательно. Для примера можно привести такую аналогию: хорошо или нет, когда люди вступают в половой контакт в 10 лет? Ведь ясно, что ни физиологически, ни психологически ребенок к такому «эксцессу» не готов и ничего кроме травмы из этого не последует. И это всем однозначно понятно и доказательств никаких не требуется.

Есть нейрофизиологические законы развития мозга. Его энергетический потенциал ограничен в каждый момент времени, поэтому если мы тратим энергию на несвоевременное развитие какой-то психической функции, то возникает дефицит там, куда эта энергия должна была быть актуально направлена. Раз внешняя среда требует выполнения определенной задачи, мозг ее будет выполнять, но за счет каких-то других структур психики.

Два—три года — это период очень бурного развития сенсомоторной и эмоциональной сферы ребенка. А если вы начинаете его учить писать, читать, считать — нагружать его познавательные процессы — то вы отбираете энергию, в частности, у эмоций. И у маленького ребенка «полетят» все эмоциональные процессы и, скорее всего, сорвутся какие-то программы соматического (телесного) развития. Вполне вероятно проявление каких-то дисфункций, что-то может заболеть, и ребенка даже начнут лечить.

Последствия этого отбора энергии, кстати говоря, могут сказаться и не сразу, и тогда в 7 лет начинают удивляться, откуда «вдруг» берется энурез, откуда «вдруг» берутся страхи. Почему «вдруг» возникают эмоциональные срывы в пубертате, никто не понимает, почему ребенок стал агрессивным или гиперактивным.

Хорошо, а что скажут ригидные нейропсихологи: все-таки надо готовить ребенка к школе? Если да, то когда это надо начинать?

Здесь вопрос такой: что значит готовить ребенка к школе?

Приучение ребенка к элементарному распорядку дня является подготовкой к школе? Тогда это, безусловно, можно начинать с 2–3 лет. Ребенок приучается к тому, что завтрак у него тогда-то, обед тогда-то. В футбол он играет в этих штанишках, а в театр идет вот в этом костюмчике.

Готовить же к школе в смысле обучения чтению и счету, конечно же, надо, но позже. Испокон века это начиналось года в четыре, лучше в пять.

Почему-то все считают, что познавательные процессы развиваются только тогда, когда ребенок сел за стол и начал писать буквы. А ведь развитие познавательных процессов происходит и тогда, когда мама с ребенком идут в лес, и она спрашивает: «Смотри, вот ромашка. Она какая? Какие у нее лепесточки?» И вместе с ребенком это проговаривает. А потом говорит: «А вот фиалка. Она какая?» А потом спрашивает: «Как тебе кажется, что похожего у них и что разного? Ведь это оба цветочки». Вот это и есть развитие познавательных процессов. Как ригидный нейропсихолог уверяю вас, что это самая лучшая «подготовка к школе» в 3-4 года.

То же самое можно сделать, когда ребенок сидит за столом, и мама спрашивает его: «Как тебе кажется, сейчас мы обедаем или завтракаем? А что на столе такого, чего не было за завтраком?» А еще лучше, если она его спрашивает до того, как накрывает на стол. Она может поинтересоваться: «А что мы с тобой поставим на стол, когда будем обедать? Мы будем ставить чашки или стаканы?» Это ведь тоже развитие познавательных процессов.

А когда бабушка читает ребенку вслух, разве это не развитие его познавательных способностей?

А что мы видим в нашей практике? Как правило, ребенка просто натаскивают. При этом он остается абсолютно дезадаптивен с точки зрения нормальных, бытовых знаний. Опять же есть закон: любое развитие идет от наглядно-образного к абстрактно-логическому. Если мы в три года учим ребенка писать буквы и цифры, то мы этот закон переворачиваем наоборот. А законы психологии и эволюции должны так же неуклонно выполняться, они так же универсальны, как законы Ньютона. И нарушать их можно только на свой страх и риск.

Я здесь не говорю о детях, которые сами прекрасно в четыре года учатся читать. Но делать это универсальной программой развития, на мой взгляд, некорректно.

Есть ли среди ваших клиентов дети, ставшие «жертвами» раннего развития? Когда и в чем это начинает проявляться?

В самых разных вещах, и чаще всего при поступлении в школу, когда начинается упомянутый уже эффект «вдруг». Мама говорит: «Ах, ничего не было и вдруг все появилось». На самом деле все уже было: ребенок начинает хуже засыпать, появляется плаксивость, гиперактивность, масса каких-то чисто невротических проявлений — тики, страхи, просто неадекватные эмоциональные реакции на что-либо. Просто в школе ввиду больших нагрузок и новизны ситуации все это начинает ярко проявляться.

Но есть еще одна сторона раннего развития, которая меня всегда очень пугает. Я расскажу историю про одну шестилетнюю девочку. Она как раз из раннеразвитых, да еще с папой-художником, который все боялся, что его ребенок будет, как все. Когда я ее попросила из множества картинок подобрать подходящие друг к другу, то эта девочка «не как все» мне сложила ландыш и циркуль вместе на том основании, что они «шалашиком».

Это можно расценить по-разному. Можно и как повод для чисто психопатологического обсуждения, но поскольку я ее смотрела и по другим методикам тоже, я ей просто сказала: «Жень!» и очень выразительно на нее посмотрела. Она, сразу все поняв, сказала: «Анна Владимировна, ну знаю я, что ландыш подходит к ромашке, но это так скучно…» На что я ей ответила: «Жень, у меня к тебе большая просьба: когда ты в школу будешь поступать, ты, пожалуйста, ландыш с ромашкой сложи, если можно».

Вы понимаете, все дети разные, и если родители к тому же фиксируют ребенка на его необычности и на том, что он должен быть оригинальным и что он не как все, у него будет масса проблем. Начнем с того, что у него не будут складываться отношения со сверстниками. Потому что его уже приучили, что он такой оригинальный, а он же маленький, саморегуляции и самоконтроля у него быть не может. А вот изгоем он стать может.

А что у Жени, например, будет с учителем? Между прочим, в классе их 30, и если эта девица выдаст вот такое один раз, а потом еще (она ведь самая гениальная), то неизбежно начнутся проблемы.

Так что вопрос этот очень сложный и «многоярусный». И последствия непродуманного раннего развития часто приводят к тому, что родители переводят ребенка на индивидуальное обучение или посвящают себя бесконечным поискам «хорошего» учителя или школы.

Сейчас очень много групп раннего творческого развития и родители предпочитают отдавать туда детей перед школой. Что вы скажете по этому поводу?

Пусть это будет творческое развитие типа «драмкружок, кружок по фото». Если родители с трех лет отдадут ребенка в гончарную мастерскую, или «в живопись», или пусть вышивает крестиком, лепит — ради бога. Но пусть оставят в покое эти буквы и цифры.

Ни один человек не может ответить мне на вопрос: «Почему ребенок к концу второй четверти должен читать со скоростью 152 знака в минуту, а не 148?» И почему он должен делать это к 15 ноября, а не к 15 марта? Что за необходимость читать со скоростью 152 знака в минуту? Ведь это ничего не дает для развития интеллекта ребенка, не прибавляет ему знаний. К этому нельзя относиться иначе как к глупости. Есть индивидуальные психофизиологические особенности. Поэтому один ребенок с этим справится, а другой ребенок, возможно, никогда не научится этому.

К сожалению, сейчас в некоторые классы детей отбирают, в том числе, и по скорости чтения…

Эти люди не в курсе, что информация усваивается разными путями. Вполне возможно, что у части детей усвоение информации никоим образом не связано со скоростью чтения, а связано совершенно с другими факторами, которые у них могут быть развиты очень хорошо. А вот скорость чтения, как любые другие скоростные процессы, у них развита хуже. Есть же разные типы людей, и это напрямую касается скоростных процессов.

Более того, человек может читать с колоссальной скоростью, но при этом быть дебилом. Кстати говоря, у гидроцефалов вообще может быть великолепная память, и мы знаем массу гидроцефалов, которые преуспевают в своей политической и профессиональной карьере просто потому, что они с дикой скоростью говорят и цитируют. Только это не имеет абсолютно никакого отношения к интеллекту.

На что следует обратить внимание родителям, психологам, учителям для определения готовности ребенка к началу обучения в школе? Отдавать ребенка в шесть лет или подождать?

Я бы отдавала в семь лет, раз так природа захотела. Потому что нейрофизиологически именно в семь лет формируется произвольное внимание и многие другие мозговые механизмы, которые позволяют ребенку быть успешным в обучении. Иначе говоря, мозг готов к тому, чтобы ребенок просто высидел эти 45 минут.

Мне, как человеку, знакомому с законами эволюции, очевидно, что опережение так же пагубно, как задержка. «Всему свое время», говорил «товарищ» Экклезиаст. А он старался глупости не говорить. Так что те, кто говорит об опережении, пусть его перечитают, тогда все будет нормально. Природа ничего нового за две тысячи лет не придумала.

Какие признаки должны настораживать родителей перед тем, как отдавать ребенка в школу?

Я бы пожелала родителям не прятать голову в песок и иногда относиться к своему ребенку, как к чужому, то есть смотреть на него со стороны. И если родитель хоть на минуту «выйдет» из роли и представит, что его ребенок не самый гениальный, то он может увидеть какие-то вещи, о которых у другого ребенка он бы сказал: «Боже мой, какой ужас!»

Я не пугаю родителей, а наоборот, хочу поставить их в позицию нормального взрослого, наблюдающего за своим ребенком. Не закрывать на все глаза, а потом спохватываться: «Все плохие, учителя плохие!» Я призываю беспристрастно оценить: «Вот ваш ребенок, посмотрите, почему он не контактирует с другими ребятами, почему он агрессивен?»

Нужно уметь относиться к своему ребенку отстраненно, не объяснять его особенности только необыкновенностью, а советоваться с профессионалами.

Перед поступлением в школу родители начинают думать, куда ребенка определить, в гимназический или в простой класс. Программа «один—три», «один—четыре»…

Родители бывают самые разные. И я тех родителей, которые приходят по поводу каких-то своих сомнений относительно ребенка, всегда спрашиваю: «Вам нужно что, чтобы ребенок ваш был здоров или чтобы он через 10 лет закончил школу?»

Умные родители говорят, что хотелось бы ребенка иметь здорового. Я говорю, так вы отдайте в 1–4, если сейчас есть какие-то проблемы, пусть у него будет лишний год на «раскачку». Он потом обгонит многих сверстников. Зачем же его ставить в ситуацию безвыходности. А так у него есть возможность просто «встать на ноги», автоматизировать какие-то учебные операции и т.д.

Точку зрения нейропсихолога мы узнали. А есть ли у вас личное, житейское мнение по поводу раннего развития?

Я сама в три года спокойно научилась читать, одновременно занимаясь английским и музыкой. Но у меня были бабушки, тетушки, которые с трех лет мне четко сформулировали один тезис, который я запомнила одновременно с азбукой: «Твоя свобода кончается там, где начинается свобода другого человека». Двадцать лет назад, когда еще был институт бабушек, институт нормального воспитания, происходило сглаживание многих острых углов. Сейчас же этого нет и нет ничего адекватного взамен. Поэтому в совокупности с ориентацией на раннее интеллектуальное развитие можно уже сегодня вызвать эмоциональное выхолащивание детской популяции. Меня больше всего пугает именно это.

Обратите внимание, что вы имеете дело с человеком, которому с детства объясняли, что он вундеркинд из вундеркиндов, только лентяй. Так что прошу учесть, что это говорит не двоечник, это говорит лидер всегда и во всем. И этот лидер говорит: «Отстаньте от детей!»
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6723
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3733 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Поперед.Далі

Повернутись до Виховання дитини



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість