Я останнім часом задумуюсь і починаю від тепер переживати ,напевно в першу чергу за доцю ,бо поки лиш з нею були інцинденти
ну в першу чергу вона проговорилась що в садку з нею спілкується ли 3 хлопчика,дівчатка з нею не дружать,на моє питання чому відповідає,що кажуть що то їх садок,а не її
я думала може фантазує ,але перепитую час від часу і задаю такі завернуті питання щоб вона не здогадалась що саме мене цікавить і результат один і той же
просто мені дивно,бо їй подобається в садку ,чому,якщо з нею не дружать?і чому не дружать?
Вона в мене мила безобідна дитина ,особливо з чужими ,на людях
не думаю що могла щось таке робити чи говорити щоб всім дівчатка одночасно не сподобалось
і не сказал б шо якась миша чи зануда,хіба там не розкрилась досі,соромиться :?
Ну от трохи пробирають мене такі сумніви що то від заздрості,бо чому саме дівчатка бойкотують її?
Але хіба в такому віці діти вже шось в тому розуміють.
Ну і ще був один інцидент при мені ні з того ні з сього який мені важко пояснити,бо моя дитина просто задурно постраждала ,ні за що.
Тепер я починаю переживати,що вона завжди буде знати що за неї мають подбати батьки і не зможе за себе постояти,там де батьків не може бути,чи там де їм вмішуватись негоже,бо ж не буду я карати чужу дитину,коли її мама бачить і не реагує.