Родинний форум "Сімейка"

Ще один нюанс щодо грошей... В мене теж було, як пише flower:

я свого часу багато чого немала що мали інші діти і це було дуже і дуже обідно... а як було мені паскудно на душі коли ми з"їздили з мамою на базар вона нас оділа, а собі вже ніщо купити немогла бо небуло за шо, а тільки ходила і заглядала на все...

Але завдяки цьому я вмію шити, в'язати, вишивати... І я, особисто, переживаю за своїх дітей, як їм прищепити любов до такої праці, повагу до речей і т.п., бо мають набагато більше ніж мала я і сприймають це як норму. І взагалі, в світі є стільки речей, які нам реально не потрібні і тільки відвертають нашу увагу і час від чогось набагато важливішого в житті...

Tajga написав: І я, особисто, переживаю за своїх дітей, як їм прищепити любов до такої праці, повагу до речей і т.п.

А я навпаки чомусь дуже не хочу, щоб моя дитина мала "повагу до речей", вчу до речей поваги особливо не мати, не зациклюватись на речах, не мати в них цінності, не плакати при їх втраті . Я радію, що їй речі поки не такі важливі, бо це в житті не головне! Головне- це внутрішній стан, душа, гармонія (на мій погляд), здоров"я, а речі матеріальні абсолютно не важливі, це порох. Так само, як і гроші. Я не кажу, що грошей мені не треба-о, дуже треба, але я до них ставлюся легко, і так само легко вони до мене приходять.
Слава Богу, що є де жити, що їсти, що ми здорові, що нема війни.
Ніколи не зрозумію відмови від дитини (я в загальному, бо знаю, що часто буває таке), бо "хочеться найкраще, максимум дати першій дитині і вивчити і забезпечити і т.д.". Найкраще, що ми можемо дати- це життя. Це навіть не в порівняння ні з чим, ні з якими речами чи статками.

Marta, в мене таке враження, що ми говоримо майже про те саме, тільки називаємо по-різному... :) Говорячи про повагу до речей, я не мала на увазі створювати з речей культу і поклонятися їм, всіляко їх набувати і т.п. Я говорила саме за повагу до того, що в тебе є, про цінування речі не самої по собі, а за те, як вона служить людині. Ліпше, напевно, на прикладі пояснити. Порвався, наприклад, в дитини якийсь одяг. Для мене є ненормальним плакати за річчю, однак недобре, коли така річ бездумно викидається при умові, що дірочку можна зашити, залатати і річ ще буде довго служити після цього. А після того, як відслужить в якості одежі, може ще прислужитися в господарстві. ;-) Саме такий підхід є для мене повагою до речей, а не зациклення на них.

Мене особисто дивує, коли я чую, як говорять: хочу, щоб моє дитина мала усе, ні в чому не потребувала... А чи так вже й добре, як дитина бути мати все, що може тільки забажати... чи лишиться їй ще чогось бажати у житті, коли батьки її забезпечать усім... як вона навчиться щось робити сама, якщо все її буде подаватися по першій примсі?.. І, повертаючись до теми: кожна людина по суті досить егоїстична істота... Коли дитина в сім'ї одна, батькам треба прикласти дуже багато зусиль виховати її більш відкритою на потреби інших. Я не кажу, що це нереально, чи, що у батьків більшої кількості дітей немає проблем. Просто сім'ї з однією дитиною складніше не центруватися на дитині і навколо дитини, ніж сімї з більшою кількістю дітей. В другому випадку батьки можуть елементарно не мати часу надміру зосереджуватись на дітях (такий собі захист від дурня), також вони більш зацікавлені в тому, щоб діти контактували між собою, розвиваючи і практикуючи всі ті добрі якості, які б ми хотіли в них бачити.

Marta, в мене таке враження, що ми говоримо майже про те саме, тільки називаємо по-різному... :)

Я теж зразу подумала, що ви про одне й те саме говорите.

Tajga написав:Marta, в мене таке враження, що ми говоримо майже про те саме, тільки називаємо по-різному...

ну, може, просто я хотіла уточнити, бо часом (не часом, а таки часто) є таке, що таки прищеплюють культ до речей, до одягу, до іграшок.... Дитина не може нормально ні бігати ні гратися, бо вона може забруднити одяг чи поламати іграшку....А от є ще таке- в мене, коли одяг порвався сильно, або поплямився, або іграшка поламалась- вона летить в смітник зразу, бо навіть, як іграшку склеїти- для дитини це є небезпечно, я вважаю.
А от знаю людину, яка ніколи в світі нічого просто не викине. Вона або склеїть, або скаже "хай буде, хай стоїть", на слова : "Для чого?" не може нормально пояснити, бо просто з дитинства в неї настільки привита повага до речей, що викинути щось для неї- то немислимо! Єдиний плюс- так, ця людина майже все вміє робити своїми руками, я нічого не вмію))))
Але все ж має бути золота середина, як завжди, у всьому) Бо купа мотлоху в хаті- то також не є добре. =)
А щодо теми- я теж за те, що діток має бути багато, більше, ніж одна, принаймні.=)

я не буду вчити своїх дітей латати та майструвати,буду вчити мати улюблену справу ,щоб заробити нею на нові речі ,та заплатити тим хто може для тебе виговити чи надати послуги професійно на що вчився,а ти відповідно на що вчився ти.

натуральне господарство це регрес ,а не прогрес

завідома налаштовуватись на гірше, проектувати в своє життя ,що буде біда і все треба вміти своїми руками вважаю невірним

згідна з тим що якщо дитині цікаво буде не зайвим привити їй якомога більше навиків,але лиш за цієї умови і заради забавки,як хоббі

з цим успішно справляється школа та гуртки

добавлю,я за те щоб не розпилятись ,а всі свої сили акумулювати на тому що подобається і вдається

тобто подобається щось майструвати,будь ласка ,але навчись цій справі досконало стань кваліфікованим фахівцем кращим з кращих і відповідно високооплачуваним, от тоді тобі не доведеться ще при цьому пекти самому хліб ,вирощувати овочі класти плитку та латати чоботи

або допустимо,як дитині вдаються гуманітарні науки вважаю варто розвантажити її від точних ,мені дуже шкода шкільного часу потраченого на те все ,що пролітало мені повз вуха

"я не буду вчити своїх дітей латати та майструвати,буду вчити мати улюблену справу ,щоб заробити нею на нові речі ,та заплатити тим хто може для тебе виговити чи надати послуги професійно на що вчився,а ти відповідно на що вчився ти".

100 процентів згідна.
Чоловіку не обов*язково вміти лагодити кран, головне вміти заробити на послуги сантехника :)

Alisa написав:Чоловіку не обов*язково вміти лагодити кран, головне вміти заробити на послуги сантехника

ага, тілько сантехнік мав би займатися улюбленою справою і бути профі і т.д. а не бути типовим сантехніком із анекдотів... А ще спитайте чоловіків, які вміють ладити крани не за своєю прямою спеціальністю, чому вони це роблять і навіщо... певно, це в них хоббі таке, ага, а не досвід роботи з афонями. Вибачте за офф, не стрималась...

Тайга, це коли ти викликаеш сантехніка з Жеку.
Йому мізер платять, він з тим змирився і на мізер викладається.

Але є багато майстрів, які виконують різні види робіт, об*єктивно оцінюють свій труд, то є їхній бізнес, вони роблять це якісно, щоб їх радили друзям і знайомим.
І я вірю, що їхня справа приносить їм задоволення :)