Родинний форум "Сімейка"

Або "мама не дає", "мама буде сварити".....
То з мене в очах дитячих монстра роблять родичі, чи так має бути?
Наприклад, готую сьогодні малому обід. Ще десь 10-15 хв і будемо їсти. А приїхали його дідусь з прабабусею і саме в цей момет вирішують дати Ігорчику печенько. От годину до того вони цього чомусь не робили. Я кажу, що не треба зараз - він не буде з апетитом обідати. Вони тоді дитині пояснюють - не дам, бо мама буде сварити.
І як реагувати?
Мама зла, недобра, нічого не дає, все забороняє..... :o :istereka:

це вони роблять дуже не педагогічно. Якшо ти їм сказала, шо ніззя, бо обід буде, то й вони мали б то малому сказати. Але ж ті батьки інколи гірше як діти. Так ніби на зло так кажуть. Бо їм не дозволили любимому внуку дати конхфетку. :x

знаєте в нас батьки далеко. ми живемо самі і як маєм нарікати на когось. то лиш на себе.
ну просить те дитя печенько перед обідом, як не дати, сама часто даю.
але що я помітила - обід після того дитя їстиме чи не їстиме незалежно від печенька, а залежно від настрою і того, що на обід. принаймі у нас.

тому на мій погляд тут питання не в тому, що "мама не дозволяє". а в тому, що інші дорослі не хочуть спиймати маму як беззаперечний авторитет у вихованні дитини. тобто для інших мама залишається, як і колись дочкою, онукою, сестрою. але ж в своїх очах мама то виросла і змінила статус, от і хоче визнання цього статусу.

реагувати як? мабуть залежо від того, наскільки маму дратує таке ставлення до неї. мабуть оптимально поговорити без дитини і попросити не робити так іншим разом.

в нас війшло в привичку бабусі казати що тири пири ....мама буде плакати, хоч я ніколи не плачу впринципі. А потім сама робить вигляд що плаче.

Я таким не переймаюсь,не думаю що думку дитини про батьків формують такі дурниці.

Якщо всі живуть окремо, то перейматися дійсно нема чим. Але як в одній квартирі три покоління, то вже біда. В мене сусідська бабуся так розгодувала свою внучку, що в дівчинки вже ожиріння і задишка в 7 років!!! Мама тої дівчинки тут в невістках всі ці роки, то вже змирилася з тим, що вона, як каже "любляча" свекруха, "нічого не знає"

так тема ж не про розгодовування ,а про те що з мами роблять пса цербера

"мама не дозволяє" -це, принаймні, краще ніж "мама -погана, мама не дала дитині і т.д. " Чула й такі перли, правда, то не про мене було, але все ж...це ж треба мати розум в голові, щоб дитині таке постійно говорити :o

Таке буває, певне, у всіх.)
Злить нереально.
Але я завжди пояснюю, чому "мама не дозволяє". Зразу. Дитині, всім і голосно.
Можна сказати, що мама тебе дуже любить, хоче, щоб ти була здоровенька, поїла гарненько супчик, а потім буде чай з печеньком, і не інакше.
А всі інші хай собі говорять, що хочуть. Головне, щоб авторитетом таки була мама і останнє слово було за нею.

"Мама погана" чи "мама недобра" - таке тільки моя власна мама каже малому. "Мама недобра, але ми в неї викричали яблучко..." чи щось інше. Не можу переконати, що в дитини має бути елементарний режим. Він же прекрасно розуміє мене, коли скажу, що це ми будемо їсти після зупки-кашки... чи дам те погратися після їжі. Я і так єдина, хто проявляє строгість до дитини і щось забороняє.
От поламав він моїй мамі окуляри. Заплатила за нову оправу 200 грн. Дала знов гратися - знов поломав за 2 хв. І що? Нічого. Бо то дитина.