Родинний форум "Сімейка"

нещодавно була розмова зі співробітниками.
Питали, чи мені за день голова з малим не пухне, і чи як був менший не пухнула.

Я кажу, що ні, як був менший - то взагалі лафа була, примотав до себе і вперед куди хочеш.
І що зараз з ним весело, всякі перли видає.

І висловила одна жінка думку, що то, мабуть того, що я рано народила (в 23 роки).

І я собі думаю, а може й справді так?
Може, якби була старша і звикла жити тільки для себе, то було б важче прийняти дитину?
Чи ні?
Як у вас?

я теж думаю, що молодші мами якось спокійніше це все сприймають.
Хоча у 23 я, мабуть, ще не готова була до дитини - сама дитина )))

ну я теж не надто серйозна і зараз :)

на тіій же здибанці, мені ще сказали, що певно, малому дуже весело зі мною

А мені навпаки здавалося, що старша мама може менше нервуватися. Бо малолєтки нєрвні істерички :? Хоча, якшо подумати... старші мами чомусь ніби більше трясуться над дітьми, тому може й голова в нихбульше пухне? Не знаю. Знаю одну маму вже близько 40 р. , то мала по хаті гонитьь, оре, мама просто не реагує. Якшо б вона родила в 20 - було б те саме...
Ну скажу такво - молодшому всьо легше. Я молодшою і без шапки зимою не мерзла (цікаво чому?). І в походи швидше збиралася і наважувалася :?

Теж думаю, що молодшому легше.
Ми також обговорювали з мамою і свекрухою, то вони кажуть, що таки так, як були молоді-то якось все горіло, і все встигали, і з дитиною, і в хаті, і не переймались, (і то було не в наш час, коли все готове, а і попрати руками, і памперсів не було)а зараз півгодити з дитиною- і хочеться спокою, лягти на диван і просто читати книжку чи дивитись ТВ.)))
Сили не ті, нерви не ті, життя не те, всьому має бути свій час.

Я,наприклад,народила майже в 30-ть. Зараз,аналізуючи себе років 5-8 тому, не думаю,що було б легше. Зараз можливо більш відповідальніше і прискіпливіше до всього ставлюсь. Маю приклади знайомих,що народили у 18-20років. Можу сказати,що трохи безвідповідальне ставлення уних щодо виховання,годування і т.д. Можливо це я так думаю,а вони все добре роблять. Залишати дитину на маму-свекруху,бо хочеться поторчати,а потім звинувачувати у чомусь неправильному бабусів :istereka: я вважаю неправильно.
Взагалі то все залежить від самої людини,я завжди була такою прискіпливою. А вони і зараз залишились, такими які були.
А є і приклади досить відповідальних і "правильниш" мамусь у 19років. :)
Повторюсь: залежить від людини,від виховання,способу життя і ін.
Шось я сумбурно висловлююсь,вибачайте :oops:

мені здається, що не у віці справа. хоча, звичайно, мама у 40 років просто не буде мати фізичних сил гасати за дитиною. хоча дехто і в 70 активніший за 20-річних :?
як на мене, то різниця лише в тому, що молодшим легше сприймати нову інформацію (ну хоча б про те, що не потрібно перед кожним годуванням мити груди з милом і т.п). але і тут є винятки, навіть серед моїх знайомих...
висновок - треба мати голову на плечах. в когось вона виростає в 18 років, а хтось і в 90 її не має :grin:

Sawwku написав:висновок - треба мати голову на плечах. в когось вона виростає в 18 років, а хтось і в 90 її не має :grin:

:гуд: :гуд: :гуд: :clapping2:

ЧИМ МОЛОДШИЙ ТИМ ЛЕГШЕ. МЕНІ ЗАРАЗ ХОЧЕТЬСЯ ВЖЕ ПОСИДІТИ ,ПОЛЕЖАТИ, А НЕ ГРАТИСЯ ПО ГОДИННІ В КУ-КУ

Напевно молодшим легше. У мене сестра народила в 19, в 21 у неї вже було 2-є діток. Вона встигала усе по дому, доглянути за дітьми і ще й зі мною в скайпі поговорити. А я із однією дитиною в 30 ледве справляюсь із всіма хатніми справами. І таки-так, звикли із чоловіком жити для себе, мені якось легше, а йому бачу таки важко. Якби дитина з"явилась вскорі після одруження, то і ритм життя був би іншим, одразу звикли б до швидшого темпу. А так життя раптово прискорилось. У мене 4 дні в тижні. Понеділок, п"ятниця і вихідні. :grin: Інших не помічаю