Родинний форум "Сімейка"

В Ромки період активного фантазування якогось.

Ну, те що він то Даша, то Дієго (мультики), то киця, то песик, то мишка, то він Богдань, мама - Лариса, або він Ліза, а мама - Марта (то все знайомі :grin: ) - то таке :)
То що Ромка вміє дати "буцім" лопатку чи ще щось - ну тут я шось колись показала.

Але буває, що йдем, а Ромка видасть - о, корова. Питаю де, яка. То розказує, що коло нас, маленька, йде з нами :omg:
З Ромком не заскучаєш.

А ваші чудо-чада шось таке видають?

Ну в мене лише Юрчик фантазує про те. що то сусіди напісяли на коврик. або сусіди поламали шось в хаті. Вірніше, колись то всьо робила Сосіка. Але коли я питалася, як таке могло статися, адже Софійка в садіку, то він придумав на когось іншого . Перебирав всіх членів сім'ї, але я все знаходила відмазки. А колись, коли сусіди гримнули голосно дверима і я сказала "Но но но нечемні сусіди", він зрозумів. шо можна на них все спихати.

А в Софії всі фантазії, що вона в морі купається, або на пляжі лежить або рибку ловить. Але шоб прям так шо корова збоку то зараз нема ні ще ні вже ні в кого. Може вже забула

Я клись читала, що діти не обманюють. То вони так в світі казки живуть і не варто ні в якому випадку їх сварити за обман. Бо то в них є реальність

та я не сврю, я тішуся, шо во, така уява (тану ж, КОРОВА! два рази вживу бачив).

Але цікаво, як потім розпитати проте, що він бачив у садочку.
А як скаже корову? Може справді? Може іграшкову? А може уявну? :? :omg:

mala-karta а яка різниця, яку корову він в садку побачив? Головне, що має бажання з тобою поділитися тою радістю ;-) тою емоцією. Головне шо розказуєю Хоча, діти цей період переростають. Вчаться знаходити межу між уявним і реальним. Теж вичитала колись. Такшо поки ви ше в садок попадете, то якраз вже буде всьо гуд

Мені теж цікаво, як реагувати на такі фантазії? У дитинстві дуже страждала, що мама мене сварила. Я не мала уявних друзів. Але в калабані у відблиску бензину, чи то у формі гілок я бачила то мавпочок, то гусениць, то ще всяку живність. І за те була сварена, що вигадую. А я досі бачу щось у формі хмар, чи гіллі, правда, то трохи інше. От в співробітниці дочка мала уявного друга. То вона його просила іти з нею гуляти, розмовляла із ним. Дуже цікаво дізнатися думку Марі, як правильно поводитись у такій ситуації мамі?

наш каже шо він капа (з лунтіка), пригає як кузя і говорить як гусениці. деколи він у нас ше киця, а деколи собачка.

постійно їсть невидимі ягоди, плаває на човні і літає літаками. те, що він винищує всіх ворогів навколо то і казати не тре. певно ви на фотках бачили. інколи вороги винищують його і тоді ні з того ні з сього він падає посеред хати і лежить (типу помер)

а я разом з ним ті ягоди їм - ділиться :grin:

на мою думку, особисто нам бракує спілкування. а також вважаю. що розвиток фантазії лише на користь малюку!

гра з вогнем, і Ромка ділиться ягідками!!!
де ж вони їх понаїдалися

ну, я теж вважаю, що то кльово все з фантазією.

А про брак спілкування...
Нам вроді не бракує. Часом навіть і на вулиці тьотям/дядям (знайомим) дає то лопатки уявні, то ще щось :)


Ну, але класно, що не Ромка один такий.
Можна хоч вздихнути :)

А моя старша вже тиждень Рампуцель. А я з того маю бонуси. Бо "Рампуцель" хоче довге волося. А для довгого волося вона згідна їсти салат з моркви і яблука. Їсти салат з жовтого перцю (щоб було волося золотим), а ще творог. І навіть спокійніше вкладатись спати, бо всі красуні багато сплять.
мама щаслива. Бо перед тим вона була лисичкою, та щей доброю збитошною. А ще перед тим кусючим єнотом, який всіх в хаті перекусав, і навіть бабусю, яка прийшла в гості

Радмила,