Родинний форум "Сімейка"

Вчора гуляли зі знайомими.
Розказують, що малого привчають до коляски і всьо.
Чоловік сміється, каже, щоб я сказала, що я про це думаю. Я сміюсь і кажу, що нащо привчати, скільки там його возити...

Через деякий час їх малий закапризував. Що думаєте, привчали, ігнорували? Де там! Мама, якій не дуже можна носити, несла малого-колихала, татко ніс-розважав :) Заколисала мама на ручках - ніжно, гарно :)

От так думаю, що часто чую про всякі привчання, а потім виявляється, що не годні батьки на оці крики не реагувати, не ізвєрги ж

Такі от просто лялякання про привчання :) А ви не замічали?

ех, сонечко...
знаю я одну тему, де привчають до ліжечка і, де дати дитині прокричатися - мало не панацея, яку радять педіатри!
батьки привчають, бо раз покричить, а потім всю ніч спить. розказують як то кльово. він кричав, а вони всьо по книжці якійсь робили.
мене аж пересмикує від такого.

але може то я така впєчатлітєльна?

бо ж є купа історій, що діти від народження режим три години і всьо чудєсно. мама годувала на вимогу. дитя кричало, привчила на режим і біди не знає.

а мені якось не пособі. ну розумію я, що бувають різні діти. одні такі як мій чуть шо - відразу кричить, а інші зовсім інакші, але все рівно не розумію того привчання :(

________
про возик. наш теж не хотів возика місяців до 6. плакав постійно у візочку. мені казали привчай. а я шо дурна ті воплі слухати? я взагалі не розуміла такого: привчати до візочка!
але то був ужас, у візочок не покласти (а всі кругом: клади у візок і йди гуляй - а шоб вам добре було, я теж людина і хочу бодай хвильку на місці посидіти в одну точку подивитися, а нє, перше орущу дитину у возик пхати, а потім ходити гоцати), на руки не взяти (бо я не можу піднімати важкого, навіть свою дитину :( )... ну ми собі з ним лежали.
і мама типу відпочиває, і дитя на руках.

а потім підріс, йому стало цікаво, не плакав у візочку, то ми успішно возиком й користуємося.

до чого ми привчали, то це до автокрісла :( ну як привчали. тут вже нікуди з підводної лодки...

і наш не любив возика. Але хвилин 20 лежав :)
А ще спав у возику. Засинав з грудьми, я його перекладала і возила тоді :) Книжку часом почитувала...
А в рік якось різко проснулася любов до коляски :) Гарно було - зима, снігу намело, а я щиро пхаю коляску - хех, дочекалася!! Потім любов пройшла, але зараз, ящо треба, то їде :)

а всіх тих привчань теж не розумію :(

ооо, про кирики в ліжечку то я теж чула.
а ше чула як чехи виховують в дитині самостійність - дитина кричить поки не відрубається в ліжечку, а ніхто не підійде. на другий раз кричить вже менше, а згодом взагалі не кричить...а як лиш навчиться тьопати, то на спину їй рюкзак зі всім дитячим, що там дитині треба - то типу так прищеплюється дитині самостійність, і воно топає з тим рюкзаком.
ця тема піднімалася на "світі мамусь", то одна жіночка так там і писала, що вони так зі своєю дитиною робили, їй серце розривалося, що дитина кричить, а чоловік не пускав до дитини..виховний процес..привчають,....
дико для мене, то вже дитина без надіїї, що хтось її любить....
нєєє, я ні до чого не привчаю...хіба до горщика :D і то поки не надто настирливо...
в візочку їдемо скільки їдеться, коли вже не їдеться - перебираємося спокійно в слінг і з радістю там підпригуємо, без криків :)
і я навіть рада, що моє чудо спить коло мене, не кричить, мені не тре нікуди вставати вночі і ше я нюхаю всю ніч такий милий запах свого малюка....

Ну привчати треба з розумом...
Якщо дитина кричить аж заходиться. то в неї закріплюється негатив від того...
Може до ліжечка чи возика її і привчать, але в майбутньому психологічні якісь негараздики будуть по-любе...
Я привчаю багато до чого, але тільки під настрій, мій і дитячий... :)

а от недавно бачила, як знайома везла малого у візку - він аж захльобувався, так кричав :(
От, чесно слово, хоч страшенний противник соск, але краще би вже він їхав з соскою і не плакав так сильно :(
І на руки не візьму, і нехай сам заспокоюється :(((

Ір, в мене тоже так було...Але ніхто не бачить,що було до того, може вона з парку їде і в неї вже руки відвалюються,
або мале не хоче ні так, ні сяк, слінг дома, за руку не йде, а ти кудись спішиш....Ох, по-різному буває...((

ну, вони йшли з церкви. Навряд чи кудись спішили.
Та і часто їх так спостерігаю :(

Коли у мене так верещить - то шукається лавочка і затикається рот всім відомим способом...

Коли у мене так верещить - то шукається лавочка і затикається рот всім відомим способом...