Re: Жаліємось :( 3

Щось зараз з малим не можу собі дати раду, все через "нє". Але то я вам не на нього а на себе хочу пожалітися. Я тепер так зриваюсь, кричу на синочка, потім прошу вибачення, але наступний якись каприз чи витівка знову виводять мене з себе, знову вибачаюсь. Кажу собі і йому що більше не буду, плачу через те що чого я себе не можу стримати і т.д. Не хватає того ентузіазму передбачити якись його каприз, чи придумати щось аби його вдіти чи ще щось. Деколи вже хочеться щоб просто зробив те що я кажу, але все через нє 
