У мене дитина час від часу заїкається вже біля 1,5 року. За цей час трохи дослідила це питання. Ніяких висновків робити досі не можу, просто спостереження. Ми звертались до різних спеціалістів, нібито знаних і розхвалених, але результатом я не задоволена.
Але все по порядку. Перший випадок заїкання і мої дії я описувала раніше в цій темі. Після того більше як пів року було все спокійно. В листопаді знову з"явились спочатку затягування перших складів, заїкання наростало до стану, коли дитина по 10-15 разів повторювала перший склад слова. Для мене ці моменти просто жахливі - слухати, як дитина, яка звикла щебетати без перестанку заскладними як на її вік реченнями, не може вимовити простої фрази( Ну і я знову взялася за пошук порятунку) Спочатку звернулась до психіатра Срібної Ірини. Вона з ним побалакала, і сказала, що нічого страшного, таке трапляється. Причина - ослаблена через затяжні хвороби нервова система, яка від природи слабка. Потрібно її підкріпити ноотропчиком і гліцинчиком і все мине. Ну і виправляти його, коли заїкається. Авторитет лікарки зробив своє і ми почали лікування. Воно було розраховане на 2 місяці. За цей час були моменти загострення, дитина реально не могла закінчити слово. Срібна сказала, чекайте, все мине. Але мені не чекалось. Вирішили звернутись до логопеда. Маємо знайомого, який заїкається, він порадив логопеда з обл.дит. Жінка років 50, мені дуже неприємна і різка в спілкуванні, сказала, ви шо, які ноотропи, тут треба вправи, не робіть з дитини овоч. Я зі слозами на очах поїхала додому з переконанням шукати іншого логопеда. Як виявилось, цими проблемами мало хто займається. Переважно працюють зі звуками, але не з диханням. Напитала ще одну логопедшу з психлікарні, фраза якої мене вбила: "Такий маленький і вже заїкається!!!" (якшо ви погуглите це питання, то найпоширенішою інформацією буде те, що заїкання найчастіше виникає біля трьох років). До неї ми так і не потрапили. На Новий рік з отруєнням ми потрапили в лікарню і там дитина почала говорити без запинок
Логічно, мало б бути навпаки - типу стрес, хвороба і все таке. Але не в нашому випадку. Ще десь там між тим були в Костика, який безпорадно подивився на дитину, сказав, шо він нормальний пацан і приписав гомеопатичне заспокійливе. А, ну і ще в психолога були, молодої, з усього видно недосвідченої дівчинки, яка гарно гралася з дитиною, але висновки її були притягнуті за вуха і не відгукувались в мені. Чоловік спілкувався з психотерапевтом дорослим, який йому розказав, що він колись співпрацював з дит логопедом, яка переконувала до шести років на заїкання взагалі не звертати уваги і не виправляти дитину. Якось так
Десь тиждень тому знову трохи почав заїкатись. Навіть не заїкатись, а довго акати на початку речення. Я вже взагалі нічого не роблю з цим. Чекаю. Списую все на весну, авітаміноз і чергову кризу впертості.