На "ти" чи на "ви"?

[ЗІрка]

щодо нас з чоловіком - однозначно на ти, до батьків теж так звертаємось (тільки до свекрухи я викаю), тому підозрюю, що малий може перебрати тикання і до бабусі з дідусем)) хоч тато наш пробує вчити, шо треба на ви

[ТАНЮША]

я вже починаю перевчати на "ВИ"... хоча я до своїх батьків зверталася на "ТИ"...а от чоловік на "Ви"... Думаю, це гарна українська традиція і хочу її продовжувати у власній родині.

ну в каждого своя думка на цю тему.Я вважаю,що треба тянутись до цивилізації,а не в одній розвинутій державі(я про євро союз)не звертаються один до одного у формі множини,особино до самих рідних тобі людей.А на рахунок поваги то навіть с'ященник до Бога каже на ти,чи він його не поважає?Задумайтесь над цим.Я до своєї родини говорю з малечку на ти і якби не наші старіотипи і безглузді традиції(якщо це можна так назвати)то до всіх би говорила на ти.Але наші бабки мене би заклювали,тому вимушена до старших чужих звертатися у множині .То закликаю не живіть минулим століттям і привчайте наших діток хотяби до родини звертатися на ти.

[мешканка]

.То закликаю не живіть минулим століттям

Цікавий заклик..Нажаль, той, хто не зберігає родинні традиції та намагається "відірватись від старого", нажаль, опиняється далеко не в найкращій ситуації.

то навіть с'ященник до Бога каже на ти,чи він його не поважає?

Не доцільне порівняння, як на мене, бо не про повагу у звертанні йдеться.
Наскільки мені відомо, звертання до Бога на "ти" приймає своє коріння з Біблії, адже в єврейському народі ввічливо пошанівної форми не було у вжитку, і, разом з тим, щоб звертання "Ви" не протрактувалось як політеїзм.
Між іншим, в сучасній цивілізації, до якої ви закликаєте "тягнутись" тай в "розвинутих державах Євросоюзу" дуже часто побутує звичка між сучасної молоді звертатись до батьків "Старий" та "стара" і широко набуває обертів...
також, сучасний європейський світ в аспекті культури і моральності явно не є для мене орієнтиром та прикладом...

[svetla]

Моя донечка до нас звертається на "ти",до хресних також. До дідуся і бабусь на "ви". Це якось навчилось само по собі. До чужих тьоть і дядь ніби на "ви" ,шось я не дуже звертала на це увагу.
Ми з сестрою до батьків на "ви". Пам'ятаю оце перевчиння було якось вже досить пізно як для моєї сестри. Сестра була вже у сьомому класі (я то мала ще ,тільки 7років), хотіла велосипеда і тато придумав,що допоки вона не буде кликати його і маму на "ви" і мене не навчить, велосипеда не бачитиме. От і навчились. Не думаю,що це ну дуже вплинуло на "бар'єр" батьки-діти. Він був би у нас все рівно. Не було чомусь часу батькам сильно нами перейматися : господарка,робота-поля до пізньої ночі і т.д. Тай це ще залежить від самих батьків,їх відношення до відносин діти-батьки. От,наприклад, є у мене знайома їй 40,дочці 18-19років і вона до мами на "ви". Ніякого бар'єру між ними не бачу, подруги. А є і такі,що "в порядку речей" у них "мамо, пішли ВИ...". Не думаю,що звертання "ви" чи "ти" впливає на повагу і відношення дітей до батьків.

шось багато і сумбурно написала...

[мешканка]

svetla, підтримую! Не стиль звертання, сам по собі, додає чи забирає повагу, але виховання. За власними спостереженнями: в сім"ях, де діти до батьків звертались на "Ви" не бачила жодного вияву неповаги, на відміну від сімей, в яких звертались на "ти".
от в нашій сім"ї, наприклад, було виважене рішення впроваджувати звертання на "Ви" і поряд із звертанням на "Ви" намагаємось міцно прищепити поняття поваги до старших, до незнайомих, до батьків, тощо. Впевнена, що це дань родинних звичаїв. Мама розповідала, що її вчили бабусі щей руку цілувати при вітання і, навіть коли бабусі не було, про неї говорилось у множині: "Бабуся були вже старенькі і немічні" Ми так далеко, поки що, не заходимо.

[ТАНЮША]

[quote="мешканка"]svetla, підтримую! Не стиль звертання, сам по собі, додає чи забирає повагу, але виховання. За власними спостереженнями: в сім"ях, де діти до батьків звертались на "Ви" не бачила жодного вияву неповаги, на відміну від сімей, в яких звертались на "ти".
А от мені багато розповідало людей,що і посилали батьків (ідіть ВИ н....)Це все залежить від виховання,а не від форми звертання.

[irinka]

А от мені багато розповідало людей,що і посилали батьків (ідіть ВИ н....)Це все залежить від виховання,а не від форми звертання.

Повністю підтримую незалежно від того на ти чи на ви, дитина повинна бути вихованою і поважати своїх батьків.

[Apolloniya]

Мені звертання на "ви" до близьких не подобається, забирає простоту спілкування і довіру, бо виходить, що до батьків чи бабусь на "ви", як до чужих, а до братів-сестер і друзів на "ти", з чого само собою виходить, що вони ближчі.

[Касівочка]

Ми з сестрою до батьків "викаємо", бо мама завжди казала типу шо я вам подружка, шоб мені тикати? Правда, дуже довго ми до цього звикали, не хотіли так говорити, і з мамою стосунки стали якісь напряжні, зовсім не назвеш їх дружними (навіть дотепер) ((( Чоловік до своєї мами каже "ти", мені так більше подобається, тому хочемо, щоб наші діти звертались до нас тільки на "ти", - стосунки якісь вільніші в плані спілкування, більше довіри і розуміння того, що тебе дійсно почують..

[irinka]

Касівочка в мене з мамою теж така сама ситуація тому ми теж хочемо, щоб діти говорили до нас на "ти"