Шкода та користь дитині від мат. чи соц. становища батьків

[Alisa]

Мені б було прикро, якби моя дитина щиро знущалась над однолітком, в якого , до прикладу, стара мама.

Чи щиро вдарила в парку дитину, за те, що в неї якась гарніша іграшка.

Думаю, справа батьків, не щиро спостерігати - а виховувати.

[Alisa]

Заздрощами, як і ревнощами страждають всі, в різній мірі, в різний час. Треба навчити дитину переживати це почуття без "руйнувань" своєї особистості. Але як це зробити?

Ось справді мудра думка :гуд: :гуд: :гуд:

[гра з вогнем]

мені б теж було прикро. але я б не товкмачила дитині з цього приводу креда. я б знайшла причину того, чому він щиро вдарив, де побачив, де почув і виправляла б причину. а не дитину.

виховувати теж можна по різному. можна перетворится у камінь і виховувати. а можна виховувати відкрито, не створюючи обмежень там. де без них можна обійтися. не навішуючи на дитину свої страхи та нереалізованість. не виправляти дитиною свої помилки.

[georginochka]

Я тоже не думаю, що треба втовкмачувати дитині якісь готові рішення чи ще щось таке, і виправляти дитиною свої помилки так само безглуздо. Але помогти зробити менше своїх - вважаю своїм обовязком. І не стільки справа в помилках, як в тому що хочеться щоб дитина страждала якомога менше.

[гра з вогнем]

georginochka але те. що ти вважаєш помилками - це швидше відображення твоїх особистих невдач, а не невдач дитини. можливо саме там, де мама зазнала невдачу, дитину чекатиме успіх?

я розумію всім мамам і татам хочеться. щоб дитина страждала менше. але оті всі креда. оті втовкмачування. про які писалося в цій темі, це шось явно не для блага дитини. а для блага себе.
на мій погляд неможна задовільняти свої потреби, вирішувати свої проблеми через дитину.
дитина має право оступитися і зробити з цього свої висновки. а не жити під постійним пресингом і страхом зробити щось не так. не потрібно плекати у своїх дітях почуття провини. а особливо з таких мілких приводів. як заздрість.

заздрити природньо, злитися природньо. не пригнічуйте своїх дітей!

[Перлинка]

от я вроді й згідна з грою,але якась дуже тонка межа

ця природність граничить з анархією та безладом

дитниа може розгубитись ,коли не знатиме правил,не зантиме що таке добре і що погано

а це відповідноїй може нашкодити

[georginochka]

гра з вогнем, я взагалі не дуже схильна до самокопань і аналізу своїх помилок. І дитині я даватиму максимум свободи і свободи вибору.
Взагалі тут ні в своїх дописах, ні в дописах дівчат не вичитала про якісь втовкмачування дітям, пригнічування чи ще щось таке. Мене власне цікавить, як треба буде повестись в ситуації , коли дитина плакатиме, що в неї нема чогось такого як є в когось, або коли вона стане жертвою заздрощів. Для мене це особливо актуально, бо мій синочок дуже емоційни,і дуже відкритий і абсолютно неагресивний.

[гра з вогнем]

так правила мають бути. але я собі уявляю ці правила трішки інакше ніж втовкмачування кредів.
дитина усі правила засвоює з побаченого. якщо мама виватиме мурашок. дитина теж їх вбиватиме. якщо мама буде гладити котика. дитина буде його гладити. якщо мама кидатиме іграшку в злості - дитина робитиме це саме. а потім ще й котиком кине, бо злість сильніша емоція.

тому ми повинні поводитися так. як хочемо. щоб поводилася дитина. а товкти їй креда.

щодо ситуації заздрості діток. наскільки я розумію це садок. це не школа. садіковські діти ще в тому віці, коли беруть приклад з дорослого.
як діє дитина, коли хоче таку саму іграшку як в іншої дитни - йде і забирає. оце природня поведінка.
якщо дитина замість того, щоб забрати чи влаштувати мамі істерики з приводу хочу таке і ніяке інше, починає ображати - значить її хтось навчив виміщати своє невдоволення саме так.
цього могла навчити сімя, цього могла навчити й вихователька. косим поглядом, шарпанням, образою дитина. яка гарно одягнута.

зрештою це ше не той вік. коли діти розумію "гарно вдягнута". як їм скажуть дорослі так вони і будуть думати.
це вік коли дитина захоче таку саму футболку чи чобітки і буде кричати дай. якщо замість цього дай зявляється образа - то це вже не дії дитини. це дії дорослого оточення.

[гра з вогнем]

Взагалі тут ні в своїх дописах, ні в дописах дівчат не вичитала про якісь втовкмачування дітям, пригнічування чи ще щось таке.

Перлинка, якщо я побачу в своїй дитині зародки заздрості - буду викорінювати.
Заставлю вивчити на пам*ять всі креда життя,

більше не шукатиму... було в темі. проскакує постійно.

[oksana.tesliuk]

Перлинка можливо спробувати поговорити про ці всі ситуації з донечкою?
я зараз читаю ось таку книжечку, її можна скачати ось тут
автор розказує, як треба правильно говорити, щоб чітко розуміти, що відбувається з дитиною
в мене зі старшим тоже є всякі моменти
він теж не такий як я, йому важко знаходити друзів
але це не через різницю статусів батьків, а через те, що він сам по собі такий
я ніяк не можу з цим змиритися, хоча б через те, що в мене інший темперамент
мені страшенно боляче дивитися як він грається не з дітьми, а біля них
але він такий є, і я не бачу, щоб він від цього особливо страждав
часом окремі випадки можуть його засмутити, але вцілому він почувається нормально
раніше думала, що таки зміню його - а нє, такого не буде, бо скільки людей чи дітей, стільки індивідуальностей
стандартів нема і не може бути
головне, щоб кожному було комфортно
якось так :?