Порадьте як бути...

[Галина]

mari, дякую за поради, а куди приходити і в який час?
Я не знаю на скільки то прояв емоцій. Бо найчастіше бувають такі ситуації:
Я хочу цукерку (наприклад). Я кажу в нас нема, треба йти в магазин.
А я хочу вже!!! Я кажу почекай трошки, поїсиш, підемо гуляти і я куплю
А я вже ХОЧУ!!! Я: потерпи трошки, нема ж вдома цукерок.
Я хочу цукерок вже, дай мені.
І так навіть не слухає моїх доводів, бо їй треба вже. Така дискусія може тривати пів години. Потім я просто не відповідаю, а вона ходить і кричить я хочу вже, а ти мені не даєш, дай мені вже, я хочу вже і т.д...
Про ревнощі, може бути, але проблем в спілкуванні з сестричкою не бачу, вона її любить грається з нею, можу навіть 2-х залишити і на кухні погосподарювати... Вона до Вероніки нікого чужого не підпускає, каже що то її дитинка і не можна її нікому рухати...

[мешканка]

Нам помагає методика "тихого кутика" (Пошукайте в неті) і "банка з шаріками" :) Істерики значно зменшились і по кількості і по тривалості.

[mari]

- 6 квітня:
-16-17.00- лекція: Батьківські сценарії і як це впливає на життя та батьківство і материнство.
Ведуча: лікар психотерапевт Марія Хомів. Заняття в приміщенні ТОГО "Центр щасливого Батьківства та Материнства"( ТРЦ" Подоляни", напроти піцерії)




Але наголошую, я не дитячий психолог, тому лекція не про дітей, а про вас і ваше дитинство і відношення до оточення. Адже це саме вас нервує, дитину її реакція зовсім не турбує. Згодні?

[Nymydora]

У нас також якась, певно, криза. Золота дитина на все почала реагувати криком. Будь-що - крик і падання на підлогу. А ще кусаєтсья, б'ється і кидається іграшками. Часом я перетерплюю крик - зазвчиай на 3 хвилині йому починає бути нецікаво, часом зриваюся і даю по м'якому місці. Часом виходжу з кімнати. Сьогодні ситуація - напевно, я відреагувала єдино правильно, за що сама з себе горда: дивимося разом фотки на фотоапараті. Денис щось захотів натиснути, я не дозволила, він , не довго думаючи, стукнув мене по голові. Я спокійно сказала: Денис, така поведінка неприпустима, забрала фотоапарат і вийшла з кімнати. КОли прийшла (через пару хвилин, поки фотік спакувала), почала складати фломастери. Денис сам мені сказав: я не буду битися. Інцидент вичерпано.
Але не завжди так мирно виходить... (((((

[mari]

Особливо ще на заняття запрошую Мешканку, я теж хочу про тихий куток знати

[мешканка]

Особливо ще на заняття запрошую Мешканку, я теж хочу про тихий куток знати

Нагдай, будь ласка, в пп. Якщо не буде ніякого Ч.П. то прийду :)

[Lesya]

В мого теж надлишок емоцій появився. То кидається обніматися, може навіть вкусити. Щось не по його - стукає кулачком. Але якщо візьму себе в руки, то можу з ним домовитись, коли хоче щось заборонене, або те, чого вдома немає. Часто перевожу стрілки і він вже цікавиться іншим. А часом зірвуся і дам по поті чи по руці.

[flower]

Моя Вероніка постійно хоче моєї уваги і коли я біля неї вона чемна і гарно себе веде, рідко вдається мені вловити моменти шоб вона сама собі шось робила, а я займалась хатніми справами. І оце мені надоїло ловити ті моменти та й була срочна робота, і вона як все нила ходила за мною, верещала, злилася, а я продовжувала займатися своїми справами і ігнорувати, часом були такі верески шо хотілося все кинутиі йти з нею туди куди вона хоче, але я стрималась. І трохи покричавши вона заспокоювалась ішла шось там собі погралась і далі згадувала шо треба мене. Я давно вже зрозуміла шо моя дитина маніпулятор, бо як шось не по її то вона псіхує, може іграшку кинути чи рукою набити якийсь предмет. І мене от цікавить чи нормально шо я от її так ігнорувала і не звертала на її плач увагу? Хто там читає мудрі книжки по вихованню, ану ка розказуйте? Чи не вплине це на майбутнє і якщо так то яким чином?

[Tajga]

За мудрі книжки не скажу, але таке внутрішнє чуття що не дуже добре виходить... Ви ніби одного віку дітки, одне з другим гратись не хоче. ))) Ти не пробувала просто долучити ї до своїх справ? Я якщо мию посуд то можу запропонувати його витерти, це символічно звісно: якусь ложку і рушника і потім все одно перетираю ))) Як Давид як Веронічка зараз, то довелося, йому цілу тумбу на кухні пожертвувати в тому плані, що позабирали усіляки крупи, олії і сіль і всяке таке, а лишили каструлі, миски, коробочки, що не відкриє і т.п. Він собі приходив, коли я на кухні була, і собі перебирав ті свої скарби ))) Я ще паралельно зі справами іноді читаю напам'ять віршики чи казочки розказую в особах, короче, поки не можу забавляти руками, забавляю язиком. )))
Однорічна дитина не може довгий час знаходитись сама по собі і себе забавляти, вона ще задуже тісно повязана з мамою. Тому спасенний варіант: тримати її при собі, що періодично направляти її гру, також користатися з прагнення дитини наслідувати маму.

[flower]

я посуд не мию руками. я готую їсти, а вона лиш мішає. і є в неї тоже своя територія в кухні, і шуфляда з іграшками в кухні і доступ до банячків і всьоравно мене тре. і давала їй фасольку в бутлик кидати і кине 2 і знов мене муче шоб я з нею тоді і цікаво.

доречі прати дано навчились, вероніка витягує і мені подає,я розвішую. і загружає тоже Вероніка сама, я лиш сортую і їй на купку кладу.