Як прищепити любов до праці?

[Tajga]

Оксанко, прикладів з життя можна приводити безліч, та навряд чи в них будуть очевидні всі закономірності, за якими та чи інша історія відбулася саме так, а не інакше.
Особисто я - за те, щоб виховувати дітей так, щоб вони могли обходитися без батьків, і було б непогано, якби мені не довелось для цього помирати.

[eney]

не згодна шо всі молодшенькі балувані, скільки себе памятаю-я вічно на городі, свині/кури...грязна посуда, з 10 років готувала, брат лише футбол грав, так і залишилось, йому майже 30 він звик брати все готове, а нашо шось робити як сестра прийде мамі поможе а він у мами візьме?
як на мене у дітей має бути стимул, приклад, результак. як би там не було, але коли я йшла в школу то хотіла самі гарні зошити, мама пояснувала шо вони їй не покишені, як я хочу їх, то маю нарвати ягоди продати і купити шо подобається. але тут варто не перегинати, шоб дитина не надто рано брала на себе всі обовязки(хай побалується трошки). мого чоловіка виховували аналогічно, він і зараз як має змогу то виходить бабці на зустріч сумки помогти занести. зараз бачу шо в мого малого є бажання бути біля мене, помагати..як пилосошу даю йому ручку і ми то разом робим, так і з мясорубками міксерами... категорично проти відганяння дитини, адже як тримати біля себе то інтерес може перерости в любов і для нього не буде проблемою кухня.

[Natalinda]

Особисто я - за те, щоб виховувати дітей так, щоб вони могли обходитися без батьків, і було б непогано, якби мені не довелось для цього помирати.

+100

Взагалі мені здається що вивести якісь закономірності досить важко. Це в ідеалі батьки виховують власним прикладом, ставляться до дітей одинаково, не дільть між ними любов і не порівнюють їх.

eney в мене в школі була подруга з майже такою ж ситуацією як от у тебе. І так і досі. Донька при мамі, все робить, гектари буряків, робота, двоє діток, а все одно син кращий :(

Але потрібно прагнути прищепити ту цілу любов до праці, бо ж праця то не лише фізична праця, а і розумова праця. Підприємцеві тоже треба добре мізками вміти шурупати і любити це робити.

[Перлинка]

Але потрібно прагнути прищепити ту цілу любов до праці, бо ж праця то не лише фізична праця, а і розумова праця.

в сусідній темі мова йшла про фізичну працю,а якщо точніше ,то латання та ремонт

Але завдяки цьому я вмію шити, в'язати, вишивати... І я, особисто, переживаю за своїх дітей, як їм прищепити любов до такої праці, повагу до речей і т.п.

Порвався, наприклад, в дитини якийсь одяг. Для мене є ненормальним плакати за річчю, однак недобре, коли така річ бездумно викидається при умові, що дірочку можна зашити, залатати і річ ще буде довго служити після цього. А після того, як відслужить в якості одежі, може ще прислужитися в господарстві.

Підприємцеві тоже треба добре мізками вміти шурупати і любити це робити.

я не сперечаюсь ,тому й писала,що більше хотіла б щоб мої діти мали такі навики ,та схильність до розумової праці,якою зможуть заробити собі на все інше

[Перлинка]

Колись натрапила на так думку: дитина виховується тоді, коли батьки найменше переймаються цим питанням. Тобто не тоді, коли "читають моралі", а своїм власним прикладом... Безнадійно сваритися на дитину за пізній перегляд ТВ чи сидіння за компом, якщо тато чи/і мама самі тим грішать. І так у всьому.

Я завжди мала такий приклад перед собою ,але це на мене абсолютно не діяло
може тому що
я бачила що мої батьки працюють багато,а мають мало

а інші працюють мало,а мають багато ,ці приклади мені більше хотілось наслідувати

[oksana.tesliuk]

Tajga а як таку тему обговорювати без прикладів? Може є якийсь підручник, в якому даються відповіді на це запитання? Та й зрештою, навіть якщо він існує, то все, що там буде написано, буде взято з життя і лиш узагальнено.

Отут зараз понаводили купу власних історій про те, що батьки любов до праці прищепили, а вигоди з цього нема, та ще й не так міцно люблять, як тих дітей, котрі нічого не роблять. А висновок? Виходить не так вже та любов до праці і потрібна?! Можна нічого не робити і все одно непогано при цьому жити?! Скаржитесь на власну долю, а дітей своїх все одно так само навчаєте?

[Перлинка]

я знаю людину,в якої настільки розвинута любов до праці,аж до комплексу ,вона може собі дозволити відпочити лиш в неділю чи свято,і навть коли нічого робити,коли погано себе почуває,всеодно вйо і вйо , а чого це я сиджу питає себе.

коли я прошу сядь відпочинь -не реагує.

вона боїться що хтось її засудить чи дорікне за те що нічого не робить

при цьому часто робить дурну роботу,без якої можна обійтись,або зробити іншим способом набагато швидше,думаю її батьки в дитинстві перестарались прививаючи їй любов до праці

[Перлинка]

Особисто я - за те, щоб виховувати дітей так, щоб вони могли обходитися без батьків, і було б непогано, якби мені не довелось для цього помирати.

ти зараз маєш на увазі шити вяхати вишивати та латати одяг,чи не тільки це?

[Alisa]

я знаю людину,в якої настільки розвинута любов до праці,аж до комплексу ,вона може собі дозволити відпочити лиш в неділю чи свято,і навть коли нічого робити,коли погано себе почуває,всеодно вйо і вйо , а чого це я сиджу питає себе.

коли я прошу сядь відпочинь -не реагує.

вона боїться що хтось її засудить чи дорікне за те що нічого не робить

при цьому часто робить дурну роботу,без якої можна обійтись,або зробити іншим способом набагато швидше,думаю її батьки в дитинстві перестарались прививаючи їй любов до праці

О, і я знаю таких людину :)
Все якусь суєту коло себе розводить - бігає по хаті з тряпочкою, щось тре, щось перекладає.
І зітхає тяжко, примовляючи - всієї хатньої роботи не переробиш.

Таке враження, що їй перед чоловіком соромно, якщо раптом заляже перед компом. переглядаючи фільм. :)

Верняк, комплекс дитинства :гуд:

[Alisa]

А взагалі, якщо в дитини немає потягу для певної діяльності, то якби не прищеплював любов до праці, толку не буде.
Заставити робити можна, любити - ні :)
Тому краще спостерігати за нахилами дитини, і скеровувати їх в потрібне русло.