коли я сильно засмучуюся поведінкою мого синички, але шматок здорового глузду все ще залишається в моїй голові - я згадую одну мамусю з нашого форуму, ту неприємність, яку вона в своєму житті пережила, і те, як вона зараз ставиться до своєї/своїх дитини/дітей - мені легшає.
так бувало вже неодноразово і я вдячна їй за те, що вона мимоволі подає мені такий хороший приклад.
і ще є одна мама з нашого форуму, яка мене надзвичайно надихає у моєму ставленні до мого ж таки синка (я вже про це розповідала своєму чоловікові. про першу маму, здається, також розповідала).
це ті приклади, котрі в мене сформувалися найраніше.