Глобальні оголошення!



Завершився. Щастя бути мамою. Квітень 2010

Наші конкурси, голосування, визначення переможців

Завершився. Щастя бути мамою. Квітень 2010

Повідомлення Naya » 01 квітня 2010, 12:36

Форум «Школи щасливого материнства св. Анни»
та двоє чудових фотографів Ліза Шимчук та Ірина Дригуш
запрошують усіх бажаючих прийняти участь в конкурсі присвяченому дню Матері
"Щастя бути Мамою".

Конкурс триватиме з 1.04.2010р по 9.05.2010р.
1 етап: з 1.04.2010р по 23.04.2010р - збір конкурсних робіт
2 етап: з 24.04.2010р по 4.05.2010р - голосування тут: http://provse.te.ua/?start=0&page=news&sub=35
3 етап: підведення підсумків, 9.05.2010 оголошення переможця.

Правила проведення конкурсу:
Опишіть, що для вас БУТИ МАМОЮ та виграйте приз - фотосесію.

1.До участі в конкурсі приймаються авторські розповіді, нариси, ессе, оповідання, вірші. Роботу надсилайте на адресу форуму mamusi.org.ua@gmail.com з приміткою "конкурс". Обов»язково вкажіть ваш нік на форумі.
2. Розповідь має бути невеликою (не більше 5000 знаків з пробілами) та обов*язково українською мовою.
3. Приймати участь в конкурсі може тільки зареєстрований учасник форуму: майбутня мама, мама, чи навіть бабуся.
4.Кожен учасник має право вислати лише одну роботу.
5.Участь в конкурсі означає повну згоду учасника з правилами проведення конкурсу.
6. Робота має бути авторською.
7. Адміністрація залишає за собою право змінювати умови конкурсу під час його проведення. Всі зміни будуть опубліковані на форумі.
8. Адміністрація без попередження буде видаляти роботи, які не відповідають умовам конкурсу.

Переможець, згідно голосування отримає приз – безкоштовну любительську фотосесію (20 фото на диску) від двох чудових фотографів, щасливих мамусь нашої школи материнства - Лізи Шимчук та Ірини Дригуш. А також диво-книгу по грудному годуванню " Я люблю тебе, мамо."

Інформаційний партнер конкурсу: перша незалежна тернопільська інтернет-газета "Про все" http://provse.te.ua/?page=news&newsid=11339
Naya Офлайн


Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 1247
З нами з: 17 листопада 2009, 13:58
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 6
Мамуся-творець (1) випускниця школи материнства (1) Успішне грудне вигодовування (1) за дитя форуму (1) слінгомама (1)
Дякував (ла): 1093 раз.
Подякували: 1240 раз.
Діти: Синочки Жданчик та Мирославчик

Завершився. Щастя бути мамою. 19.04.2010

Повідомлення Поштарик » 19 квітня 2010, 10:12

Обговорення конкурсу: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=72&t=1497

На сайті «Про все» розпочалось голосування за найкращу розповідь на тему «Щастя бути мамою»
http://provse.te.ua/?start=0&page=news&sub=35


Порядок голосування:
- Голосувати можуть учасники конкурсу, зареєстровані користувачі форуму школи щасливого материнства, а також відвідувачі сайту provse.te.ua.
- Ви можете проголосувати за уподобаний Вами твір, поставивши йому відповідну оцінку. Проголосувати Ви можете один раз у день.
- Будьте уважні, - повторно проголосувати ви вже не зможете.

Голосування (опитування) триватиме до 23.00 години 4 травня.

Обговорення конкурсу: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=72&t=1497

-----------------------------------------------------------------------------------------------

№1.

Сьогодні я їду на своє перше УЗД... Хвилюваня, і разом з тим таке дивовижне відчутя...Там в мені, маленьке створіння, наша з чоловіком радість, така бажана, така жадана... Періодично перекидаємось поглядами з чоловіком. Так...він також хвилюється, це видно...але намагається не показувати. А ось лелека...ой ще один...це обовязково хороший знак! Чомусь так здається, хочеться вірити в це. Адже лелека це як певний символ материнства......................................
Зображення...дивно, воно чомусь подвійне, мабуть не налаштована апаратура. Ось зараз, зараз налаштують і буду дивитись на своє маленьке щастя...
Невже це правда...Мені не віриться!!!!!! А лелеки...їх було ж двоє...знали мабуть ? ... Це просто диво!!!!!

Материнство...яке дивовижне слово. Скільки в ньому таємничого, сокровенного... Воно викликає стільки емоцій, душевного тремору, приємного хвилюваня, і несе в собі таке піднесення!!! Це неможливо описати ніяк, але це відчуваєш взявши вперше на руки маленький згорточок, щойно народжений, який так шукає маму, мамине тепло, молочко. І в цей момент перевертається світ, його просто не відчуваєш під ногами, а летиш разом зі своїм дитятком на крилах щастя...
Мягкі пугкенькі щічки, ніжка, яка з легкістю поміщається на лодоні, перший зубчик, перше слово, перший крок, стільки всього першого...
А слово МАМА...Це слово, вимовлене з уст рідної кровинки допоможе забути про усі біди і негаразди, а маленькі рученятка, обвиті кругом шиї вилікують від усіх хвороб.
Тільки ставши мамою, ми насправді починаємо почувати себе жінками! Справжніми жінками! А саме материнство - це найбільший дар, який приготувала нам природа!



-----------------------------------------------------------------------------
Обговорення конкурсу: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=72&t=1497
Зображення
Поштарик Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 659
З нами з: 16 квітня 2010, 10:50
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 30 раз.
Подякували: 5760 раз.
Діти: Всі учасники форуму))))

Re:Щастя бути мамою

Повідомлення Поштарик » 19 квітня 2010, 10:14

№2.


зараз тобі напишу в порядку їх у конкурсі

1.
Oksana Shymon <sjanka@bk.ru> Oksana

2.
Муха Елена <lenchonok@yandex.ru> нік -mukha

10

Neonila <neonila2007@gmail.com> Неля

12.
Маладыка Мария <masja.mm@gmail.com>

7.
яРОСЛАВ <yaro-slav-123@ukr.net>

11.
Лілія <l_zymna@ukr.net>

8.
Іра Мандзій <pobyrunka@ukr.net>

13.
Аленка Малышева <alenka_ps@inbox.ru>

Пиріг щастя…

В дуже далекій та невідомій в ці часи країні в той день було дуже сонячно та тепло, небо манило своєю блакиттю, над головами літали й дурачачись мило цвірінькали гарнющі птахи. Словом, все оточуюче наче кричало, що сьогодні буде вирішальний день для багатьох шукачів щастя.
За давньою традицією народу Безіменної країни один раз на двадцять п’ять років все населення збиралось за величезним столом посмакувати свого щастя … вірніше, пирога щастя. Кожен житель Безіменної країни міг скуштувати лише один кусок пирога, котрий приносив гурману його власне щастя.
В кожної людини щастя є чимось особливим та неповторним. Для когось це був матеріальний достаток, для іншого – нескінчене й вірне кохання, ще для когось – чарівна дружина з величезним гаманцем у кишені; тисячі кілограм морозива; світ без війни чи навпаки війна у світі заради абсолютної влади; можливо, хтось мріяв повернути час назад аби виправити якісь помилки; хтось шукав свого щастя подорожуючи цілим світом й перебуваючи в гармонії з матінкою-природою, дехто просто хтів полетіти в космос, деякі бажали знайти свою половину аби жити поруч одне одного все життя й дарувати тільки позитив й собі, й оточуючим, більшість маленьких дітей мріяли отримати на черговий день народження від батьків якогось друга - цуценятка чи малого котика, рибок чи хомяка-пампуха. Тисячі людей й тисячі бачень щастя.
Одна дівчина сівши за коштування пирога навіть не могла зосередитися на якомусь конкретному бажані. По своїй молодості бажань в неї було сто тисяч мільярдів. Й саме тому вона не дуже розраховувала отримати хоч маленький клаптик людського щастя, а просто смакувала дивний пиріг.
… Пройшов деякий час. Тисячі людей цвіли від отриманого щастя. Й світ наче зупинився, а час навіть не думав турбувати когось своїм плинним характером. Все завмерло навкруги.
…Дівчина світилася дивним світлом. Адже вона отримала своє найвеличніше щастя. Це щастя звуть Макаром. Й це великооке маля з такою смішною піратською посмішкою за кілька років теж сяде куштувати пиріг щастя!!!
Ось такі дивні справи відбуваються в Безіменній країні



-----------------------------------------------------------------------------
Обговорення конкурсу: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=72&t=1497
Зображення
Поштарик Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 659
З нами з: 16 квітня 2010, 10:50
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 30 раз.
Подякували: 5760 раз.
Діти: Всі учасники форуму))))

Re:Щастя бути мамою

Повідомлення Поштарик » 19 квітня 2010, 10:15

№3
Попри всі турботи , недосипання найщасливішою на світі є мама. В перший місяць було дуже важко . І те , і се . Ми ще не звикли одне до одного . Допомогти нема кому . Навіть слова сказати нема кому . Часом аж плакала. А потім в один день сіла і сказала собі стоп . Та скільки того часу . Жоден з прожитих днів назад не поверенеться . Треба брати все від сьогоднішнього дня найкраще . І від тоді кожний день і хвилина проведена з моїм лялюсиком приносять тільки щастя, безмежне щастя .І я знаю , що цей час пролетить дуже швидко , а спогади залишаться тільки приємні ."


-----------------------------------------------------------------------------
Обговорення конкурсу: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=72&t=1497
Зображення
Поштарик Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 659
З нами з: 16 квітня 2010, 10:50
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 30 раз.
Подякували: 5760 раз.
Діти: Всі учасники форуму))))

Re:Щастя бути мамою

Повідомлення Поштарик » 19 квітня 2010, 10:17

№ 4

"А за вікном знов уривки синтепону..."
Всім синам і донькам присвячується…
Скажіть мамі «Люблю!»
Це перша зима у твоєму житті. Перший рік. Перший новий. Перші феєрверки і привітання президента. Але ти цього ще не знаєш. Спиш в люльці, розкинувшии рученята і м*яко розклавши рожеві щічки, персикової текстури. Заполонивши своїм сном всю площу інтимнотемної кімнати, всю територію нашої, і без того тісної квартири, всю безмежність неосяжного світу. Ані діаманти розсипних феєрверкових зірок, ані різкість сплесків вогняних і зненацьких петард, ані екстазо-аффектні освідчення в любові п*яних дрібно-мурашкових, псевдо-щасливих людисьок не можуть порушити твоєї цілісної і гармонійної казки. Твого сну…
Інстинкт. Рефлекс.
Це все, що ти зараз собою являєш.
Суцільний клубок енергії, що рефлекторно дригає кінцівками. Що інстинктивно, як жовторотик, відкриває дзьобик до життєдайного маминого нектару. Ти прокидаєшся, коли тобі треба краплинки цілющої мами. Не відкриваючи своїх вологих очей (з аж блакитними білками) ти (сопучи як їжачок, та хапаючи повітря з маминими молекулами запаху завше привідкритими від здивування губами, на котрих, як березовий сік, бринить крапля прозорої блискучої слини) шукаєш їх — тугі, як м*якоть дині, гарячі, як свіжоспечені студентські булочки, мармурово-прозорі, як сама перша стигла паперівка, насичені життям, як лоно вагітної жінки. Їх — персикові перса. Знаходиш. Захоплюєш в полон, як сліпе цуценя і тягнеш внутрішній світ свого сонця, всотуєш всі ці ялинкові вогні, вітання президента, поламане київське гілля, довжелезні тернопільсько-магазинні черги, передчуття різдвяного Львова, смак мандаринів, та, обов*язково, чорносливового торта.
Всотуєш всоте. Втисячне. Вміліонне. Мамин настрій, мамину душу, мамину космічну, об*ємну, необійнятну любов. Всотуєш для того, аби, можливо, уже наступного року, побачивши за вікном оці уривки синтепону, сказати вголос: «Абабагаламага», а насправді подумати: "ДЕсь я вЖе бАчиВ цЮ синтепонову красу… ДЕЖАВЮ?"…



-----------------------------------------------------------------------------
Обговорення конкурсу: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=72&t=1497
Зображення
Поштарик Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 659
З нами з: 16 квітня 2010, 10:50
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 30 раз.
Подякували: 5760 раз.
Діти: Всі учасники форуму))))

Re:Щастя бути мамою

Повідомлення Поштарик » 19 квітня 2010, 10:19

№ 5

Щастя.

В житті весь час чогось не вистачає :
одне щось є, знов іншого немає ...
А час іде...Хвилина до хвилини.
І по зернинці твориться родина.
У дзеркало дивлюсь - ніби й та сама:
для мами- доця, для синочка- мама...

Життя іде, і все без фонограми,
пробігла крос- від доці і до мами.
Життя іде, одні імпровізації...
Сама собі роблю інсценізації,
сама собі життєвий режисер,
без всіх амбіцій і смішних кар`єр.

Кудись спішу, весь час чогось бажаю,
у суєті про душу забуваю.
Вона ж мовчить... змінить життя не в силі...
А у синочка очі сині- сині!
Аж блискотять ясними озерцями!
Подібні ж так на очі мої мами!
Усмішка - діда, чубчик кучерявий...
Маленький шустрик, сонечко русяве!

Загляну в душу через всі проблеми,
відпущу всі бажання і дилеми...
Ну і чого ж іще не вистачає?
А в очі син маленький заглядає...

08.02.2009




-----------------------------------------------------------------------------
Обговорення конкурсу: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=72&t=1497
Зображення
Поштарик Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 659
З нами з: 16 квітня 2010, 10:50
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 30 раз.
Подякували: 5760 раз.
Діти: Всі учасники форуму))))

Re:Щастя бути мамою

Повідомлення Поштарик » 19 квітня 2010, 10:21

№ 6

«Як же я тебе чекала…»

Дуже рідко про те, що чекав, скаже малечі Татко… Так, Він звісно чекав, уявляв, думав… Він, звісно, і лякався, і радів… Він хотів, сина чи доньку – байдуже, Він хотів дитину! А ще Він планував – де поставити оту колиску і як викроїти принаймі тиждень відпустки. І рахував – чи вистачить на модняцьку вибрану коляску, на хрестини, на «подяки» усім лікарям. І часом підпускав таки думку «А може в Неї чи в Нього такі очі, як в мене! Мої сині очі!». І молився за Їх здоров’я, за Їх життя...

А Вона?… А Вона чекала…

Чекала болю, бо знала, що інакше не буває: «…Шоб тобі не казали, а боліти буде сильно!...», «…Я кричала, як дурна!...», «…Першого народила, як по-маслу, а за другим добу відмучила і за двох відболіло…», «…Буває, дорогі мої, що просто болить; буває, що дуже болить; буває, що болить нестерпно. А є ще біль у пологах…»
Чекала також, коли нарешті Її тіло буде належати тільки Їй. Щоб не було того живота, тих плям, тієї втоми чи безсоння. Щоб одягнути нарешті улюблені джинси, знайти, куди закинула все взуття на шпильці, і знати, що точно помістишся в свій червоний сарафан. І щоб можна було підморгнути Отому, високому-незнайомому напроти.

Чекала, коли ж це закінчиться… Дзвінки щодня – акуратне «Як ти себе почуваєш?», чи обережне «Ти вдома?», а чи наглюче «Ти ше нє???». Погляди на вулиці – співчутливі від старших жінок, здивовані від дітей, зневажливі якісь від молодих хлопців і дівчат, радісні або заздрісні від ровесниць. Це у них там, на сході, – «Благословенна Плодом», кланяються зустрічні, оточують прекрасним, просять торкнутися дерева плодового, аби урожай був щедрий… А у нас – місцем не поступляться в маршрутці… Коли ж це закінчиться?
Коли ж це закінчиться? Коли ж, нарешті, оте, інше, почнеться? Інше життя, де я – Мама!

Вона чекала початку, коли розбудить Його серед ночі чи потелефонує серед дня а чи втішить зранку, – «Нам пора!». Чекала дня, коли буде знати – вже недовго. Чекала години, коли зрозуміє – останні зусилля. Чекала хвилини Зустрічі. Бо увесь цей час Вона найбільше, найбільше за все, чекала цієї Зустрічі.

Вона ж бо знала, що Воно є. Відчувала Його рухи. Знала, що важить вже ого-го, що зранку активнее і рухливе, а вдень спить, заколисане Її ходою. Переживала, чи здорове, чи добре Йому там догори дригом, яке Воно взагалі? І часом підпускала таки думку «А може в Неї чи в Нього такі очі, як в мене! Мої карі очі!».

І чекала того щастя Їхньої Зустрічі, коли прийде в цей світ таке бажане і люблене дитя. І чекала того Дива – бо ж якщо дивом є пророщена житом зернина, розквітла квітка, курчатко з яєчка – то хіба ж не Дивом Дивним назвати народження дитини?

Чекала і хотіла побачити, пригорнути, зігріти… От Воно, моє Дитя – живе, рідне, здорове! Хлопчик! Син! Як же я тебе чекала! А очі сині – Таткові...



-----------------------------------------------------------------------------
Обговорення конкурсу: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=72&t=1497
Зображення
Поштарик Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 659
З нами з: 16 квітня 2010, 10:50
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 30 раз.
Подякували: 5760 раз.
Діти: Всі учасники форуму))))

Re:Щастя бути мамою

Повідомлення Поштарик » 19 квітня 2010, 10:42

№7
Щастя.
Як часто ми задумуємося над тим, чого нам ще не вистарчає для повного щастя і як рідко ми помічаємо ті маленькі дрібниці, які роблять наше життя успішним, та, справді, щасливим. Як часто ми бачимо «щастя» інших людей і не усвідомлюємо власного. Для когось щастя-це здійснити щось грандіозне, добитись чогось у житті, стати кимсь.. Для інших-щастя полягає у дрібницях, побутових благах, чи сімейних гараздах… Проте, якими б різними не були люди, одне велике «щастя» є у всіх спільне-це невимовна радість батьківства.
Коли тримаєш на руках малесеньке дитятко, твою кровиночку, коли відчуваєш як б»ється малесеньке серденько - усвідомлюєш що весь світ перемінився. Що все вже ніколи не буде так, як раніше… Колись читала в книзі, що, відколи мама стає мамою, то вона втрачає спокій на все життя і що секунди серденько її турбується про те дитятко, про його долю, про його щастя… Як радіє серце, коли бачить першу посмішки дитинки, перший крок, перше слово… і як сильно терпить , коли маленькі оченята затьмарюють сльози гіркоти, печалі чи болю… Коли відчуваєш, як б»ється маленьке серденько і знаєш, як багато ще судилось йому перетерпіти, мимоволі, хочеш відгородити твоє дитятко від усіх бід та нещасть цього суворого світу.
Як багато треба пережити, щоб відчути, як в сплетеному серпанку буднів, сповнених клопотами та турботами, вимальовується велике, яскраве та гаряче, мов літнє сонце, щастя. Щастя бути мамою.



-----------------------------------------------------------------------------
Обговорення конкурсу: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=72&t=1497
Зображення
Поштарик Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 659
З нами з: 16 квітня 2010, 10:50
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 30 раз.
Подякували: 5760 раз.
Діти: Всі учасники форуму))))

Re:Щастя бути мамою

Повідомлення Поштарик » 19 квітня 2010, 10:43

№8
В очікуванні .
Ця розповідь про мою вагітність з мого щоденника, який я писала 3 роки назад. Хочу зі всіма поділитись щастям материнства!

3.04.07. 8 неділя
Все ж таки бувають на світі чудеса, коли те, чого так довго хотілося –збувається! Моє найбільше і найкраще бажання збулось- я майбутня Мама! Наше кохання виросло у щось більше. Адже справді, Бог дає дітей, лише тоді коли бачить, що закохані готові до цього.І цей час в нас настав! Пишу ці слова і мене течуть сльози щастя, радості- такої, якої я не відчувала ніколи в житті.В цей момент я відчуваю себе такою особливою, дійсно хочеться всім розказати, зі всіма поділитися цим величезним щастям, яке в тебе в животику!
Так , вона така ще крихітна, така беззахисна- наша дитинка. Наша сливочка! Я знаю, ми будемо такими гарними батьками, такими, як ніхто на світі!
Я вже уявляю, як наша крихітка буде мати найкращі оченятка, ротик, який буде сміятися, ручки- які будуть так весело зжиматись- розжиматись, вона буде Красуня!
Їй всього 7 тижнів, я так прислуховуюсь до своїх відчуттів, адже це найкращі дні, вони неповторні. Ці 9 місяців- я хочу щоб вони були незабутніми і щоб потім побачити нашу крихітку. І сказати, коли дитинка трошки підросте- „ Знаєш, а ти наша маленька сливочка!
Я тебе дуже люблю!”.

7.05.07. 12 неділя.
Привіт наш Котик Чи Кицюня!
Ти так виросла! Ми з татком ходили на УЗД- ти вже маєш 53 мм. Це ж так багато! Молодчинка! Я маю на увазі „Молодчинка”- дитинка, щоб коли ти можливо будеш це читати, не образився, якщо будеш хлопчиком. А поки твоя стать- сюрприз, але моя інтуіція підказує,що ти- дівчинка!
Вже 2 день, коли мене не нудить, моя лапуся вже стала самостійна і виробляє вже достатню кількість своїх гормонів, які на мій стан вже не впливають. Це дуже тішить, адже настав той час, коли я дійсно відчуваю повну радість вагітності!Я так люблю прикладати руку до тебе, так хочеться вже відчути тебе, але ще трошки рано, ще 1 міс чи 1,5.
На УЗД твій татусь так сміявся з тебе, ти – надзвичайна! Крутилась туди- сюди і тільки дупку йому демонструвала, ледве лікар зловив тебе на фото бочком. І відразу твій тато розгледів свої риси, свою голову. Так хочеться доторкнутись до тебе вже! Щоб ти мені посміхнулась, зловила за пальчик і я б тебе поцьомала в носик. Я чекаю тебе, чекає на тебе татко і весь прекрасний світ!!!
До зустрічі киця!

11.06.07 16 неділя.
Привіт сонечко!Ти тільки що мене копнула в животику своїми манюсінькими ножками! Це так прекрасно, що сльози виступають на очі. До сьогодні ти жила лише в нашій уяві( крім того, що бачили тебе на УЗД), але тоді ти була крихіткою, а зараз ти справжня красуня, чи прекрасний хлопчик, який вперше заявив про себе! Це можна порівняти з маленьким дельфінчиком, який вдарив хвостиком по воді, а вона хвилею вдарила по тілу. Це так було прекрасно! Я наю, ти мене чуєш і відчуваєш, як твій татко тебе цьомає, як ми тебе любимо і чекаємо наступного походу на УЗД. На цей раз вже я хочу на тебе дивитись на моніторі, я не пропущу цього!
Являємо тебе і цьомаєм всю чи всього!

11.07.07 21 неділя.
Привіт наша крихітка!
Ти вже така велика, маєш приблизно 22 см.Уявляєш, я бачила тебе на УЗД: твої ручки, ножки, тільце, головку. А головне- ти дівчинка!!!!!Моя маленька принцесочка, мій комочок щастя! Ти така активна- крутишся, вертишся. В мене вже таий гарний животік, я так часто відчуваю тебе- ти напевно будеш танцюристка! Я так хочу щоб татко відчув як ти рухаєшся, це надзвичайно! Ти через 4 місяці вже будеш з нами, і будеш нашим маленьким щастячком, нашим змістом життя! Ми тебе дуже любимо! І доречі татко наважився йти на роди, він також хоче з 1 секундочки побачити тебе- нашу квіточку.Я дуже щаслива!
Боже, дякую тобі за це щастя. Дякую що наша доця здоровенька і я думаю вона народиться під щасливою зіркою, щоб її оминали всі біди і навіть поганий настрій.
Цілуємо тебе донечка! Ще трошки залишилось до нашої зустрічі!

І ще одне, лапуся, сьогодні татко вперше відчув тебе в моєму животіку. Цьом- цьом!

6.08.07 25 неділя.
Привіт моя квіточка! Сьогодні я лежу в ліжечку в лікарні, бо моя малеча щось собі там притаїлась і вже 2 дні я погано відчуваю тебе.Але зараз вже все добре, ти затупотіла ніжками, закрутилась вперед- назад, злала б ти кицюня, яка мама щаслива, що відчуває як ти там танцюєш.
Я так хвилююсь за тебе, чи ти там отримуєш всі вітаміни,чи не бракує тобі кисню, адже ти лише своїми рухами можеш мені підказати.Я так люблю лежати і дивитись на свій пузік, як він переливається з одного боку на інший і мені лише залишається здогадуватись, де в тебе головка, а де дупка.
Я так вже хочу пригорнутись до тебе, відчути ніжність твоєї шкіри, її запах, побачити твої оченятка, і щоб ти схопила мій пальчик.
Ти вже так виросла- важиш 800 гр і зростом- 32 см.Ти в мене найкраща в світі!
Цьомаю тебе і надіюсь ти відчуваєш мою і татову любов!

4.09.07 29 тижнів.
Привіт мій горобчик!
Що ти там робиш? Смокчеш пальчик чи тримаєшся за пуповинку?
Ти вже такав нас велика, вже важиш 1.2 кг і маєш зріст 38 см. Уявити важко, що зовсім недавно, ти була така як макове зернятко, а за 7 міс ти вже справжня дівчинка- красунька! Знаєш кицюнька, я от собі думаю, день Народження святкують коли дитина побачить світ, але ти ж насправді народилась 7 міс назад, саме тоді Бог дарував тобі життя. Саме твоє життя змінить наш світ в найкращий бік, саме воно об’єднає ще сильніше і зробить нас справжньою сім’єю.
Кицюя я так мрію, що буду годувати тебе грудьми, як ти будеш зігрівати нас своїм теплом і любов’ю, а ми будемо тебе берегти „як зіницю ока”.Так хочу почути твій дзвінкий сміх. Я знаю, ми подаруємо тобі все найкраще, що є в нас, віддамо тобі море тепла і ласки, щоб ти була щасливою маленькою людиною!
Любимо тебе наша квіточка!

16.09.07 31 неділя. Тато!
Як ти там киця поживаєш? Ми тебе з мамою дуже чекаємо! Купли тобі вже колясочку і ще дещо.Твоя мама дуже гарна! Чекаємо на тебе з нетерпінням. Цьом- цьом!


19.09.07.31 неділя.
Привіт сонечко!
Ти така солодка щикавка. Нап’єшся навколоплідної рідини і щик- щик! Стук- стук мамусю по животику. Ти вже просишся малеча на світ. Ще трошки лапуся, будеш бачити нас, а ми тебе! Сьогодні зняла відео, як ти танцюєш в животику, моя балеринка!

6.10.07 34 неділя.
Привіт наша солоденька крихітка! Як ти там наша мурочка? Ми з татком ходили на УЗД знову- ти вже важиш 1кг 800 гр і ріст- десь 40 см.Ти моя солоденька, рости і розвивайся. Скоро ми вже тебе побачимо- десь 17.11.07. Моя лапочка ще мусить перевернутись головкою вниз. Це тобі така особлива місія, яку ти надіюсь зробиш для мамусі! Ти на УЗД так крутилась, рухала ротиком і ручками, це ти так хочеш нам розказати, що тобі сниться, що ти там чуєш, відчуваєш. Нічого, скоро цей маленький комочок буде в мамусі на руках, і буде гамати молочко мами.Ти вперше побачиш зиму: сніжочок білий, хрусткий, дерева, водичку, вперше відчуєш вітерець, дотики. І так почнеться твоє сприйняття світу.
Дуже тебе любимо, солоденька наша!

15.10.07 35 недія.
Привіт моє серденько!
Так, саме моє 2 серце, яке так ніжно тріпоче в животику, я бачу як воно стукає 120 ударів в хвилину, як маленький метелик тріпоче крильцями.Ти чуєш нас, я це бачу- ти так гарно відповідаєш нам коли ми до тебе говоримо, відповідаєш нам поштовхами.
Я тебе дуже чекаю, і знаю що ти в нас найчемніша і повернешся головкою вниз, в тебе ще 4-5 тижнів. Так сонечко?
Цьомаю!

6.11.07 38 недія.
Привіт лапочка. І знову ми з тобою в лікарні. Як це не прикро, але ми змушені тут бути, бо ти лапочка сіла собі на дупку і сидиш і не повертаєшся. Але я вірю в те що ти це зробиш в останній момент, а можливо тобі щось заважає…. пуповина? Час покаже. А поки рости, розвивайся і набирайся сил, адже тебе чекає довге і прекрасне життя!

8.11.07 38 неіля.
Ми придумали тобі ім’я- ти будеш Софійка! Сонечко моє, завтра мені роблять операцію,бо ти обвита пуповиною, і ти вперше побачиш світ. Мамуся трохи переживає, ходила сьогодні до церкви, помолилась, посповідалась, і попросила в Бога, щоб моя дівчинка була здоровенькою.
Я люблю тебе сонечко і з нетерпінням чекаю 9.11.07- коли я відійду від наркозу і почую твій голосок і твій дотик. Сонечко, завтра я буду найщасливіша!!!

SMS від татка вночі 8.11.07
Я вас обох кохаю! Наша дівчинка буде дуже гарна і розуна. Все буде ок!


10.11.07. 2 день ЖИТТЯ!
Щастя материнства!
Ти з нами сонечко!!!!! Я коли тебе вперше побачила в мене сльози текли по щоках, беззупинно. Ти така прекрасна! Відчуття, які відчую зараз не можливо описати словами….
В тебе такі оченятка, такі гарні риси обличчя, ти важиш 3 кг і ріст 50 см.
Боже дякую тобі за твою ласку, любов, за те що дарував нам таку прекрасну дівчинку! Знаєш, коли я дивлюсь на тебе, я вже і не уявлюю себе без тебе, я готова не відпускати тебе з рук,ще вчора моє життя було іншим, а тепер воно переповнене новиви почуттями, емоціями. Ти саме така, яку я уявляла, ти чарівна! Ти така гарна, такі сіренькі оченятка, такі маленькі рученятка, такий солоденький носик! Така беззахисна і водночас сильна.
Ти коли народилась, тебе відразу положили до татка на животик і ти там заснула. Ох, і заздрю я таткові.
Рости рідненька, я буду для тебе найкращою мамусьою. Весь світ у твоїх ніг!!!
З тобою завжди буде наша ЛЮБОВ!



-----------------------------------------------------------------------------
Обговорення конкурсу: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=72&t=1497
Зображення
Поштарик Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 659
З нами з: 16 квітня 2010, 10:50
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 30 раз.
Подякували: 5760 раз.
Діти: Всі учасники форуму))))

Re:Щастя бути мамою

Повідомлення Поштарик » 19 квітня 2010, 11:44

№ 9

Я - мама!!! Ми - батьки!!!
Здається, я йшла до цього так довго, що тепер мені аж не віриться в це щастя.
Здається, що цього могло б не бути, але є; о дякую Тобі, Всевишній, за довіру.
Наше життя змінилося. Наші ранки змінилися, наші дні, вечори, ночі...
В них присутні щасливі посмішки, радість, безмежна любов, в них присутнє саме щастя - таке ще мале, крикливе, закакуськане, але таке пахуче, ніжне, рідне, викохане.
Ніжний лепет того Щастя викликає лагідну посмішку, виносить на вершину блаженства - ти ж моя кровиночка, який же ти рідний, любимий синочок. Так би й цілувала твої голі п"яточки, що штовхали мамин животик, манюню попочку, ручки, пальчики, животик, спинку, щічки, духмяну голівку....Ти так смачно пахнеш маминим молочком!!! Я так радію твоїм простим досягненням, я так щаслива, коли тобі вдається щось нове!!! Я знаю, ти виростеш справжньою Людиною, я відчуваю за це відповідальність, і я так щаслива, що Господь довірив мені цю важливу справу!
В буревії щоденних клопотів, в цьому, здавалося б, часом, жорстокому світі, є ти - наше Щастя, що робить цей світ прекраним, кольоровим. Ти надаєш нашому життю райдужний відтінок, чаруючу мелодію, робиш його яскравішим!
Я - щаслива. Ми щасливі. Ми - батьки!!! І що тут ще можна сказати???



-----------------------------------------------------------------------------
Обговорення конкурсу: http://mamusi.org.ua/forum/viewtopic.php?f=72&t=1497
Зображення
Поштарик Офлайн

Аватар користувача
Почуваюся, як вдома
 
Повідомлень: 659
З нами з: 16 квітня 2010, 10:50
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 30 раз.
Подякували: 5760 раз.
Діти: Всі учасники форуму))))

Далі

Повернутись до Конкурси



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей