Вікторина до Дня народження Тернополя. Завершено

[taranjka]

Нагадую, що ми говоримо тільки про Тернопіль

[гра з вогнем]

Яке віровизнання (конфесія) чисельно переважало в Тернополі від початку ХІХ століття і до кінця 1930-х років?

католики?
(я_проитала_так:
1877. . Статистика: у місті 25 819 мешканців (зокрема 7 929 поляків, 6 037 українців, 11 799 жидів, 38 инших. За віросповіданням: 6 170 римо-католиків, 6 023 греко-католиків, 13 468 юдеїв, 158 иншого віросповідання). У Тернополі того часу 1807 домів.

1890. За статистикою, у Тернополі 26 000 мешканців, з яких 50% становлять жиди.)

тому_навіть_не_наю
істори4ні_довідки_супере4ливі

я_4итати-невмію_того_шо_сама_написала

ЄВРЕЇ

[Anjuta]

Нагадую, що ми говоримо тільки про Тернопіль

ну тоді припущу поки не шукала, що римо-католики

[Anjuta]

http://20minut.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0 ... 21215.html
знайшла цю статтю і припускаю, що гра з вогнем права - це євреї

[гра з вогнем]

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0% ... 0%BB%D1%8F
В другій половині 19 століття кількість єврейського населення значно збільшилась: в 1868 році в місті жило 11 тисяч євреїв (52% від заг. кількості жителів), а в 1880 г. — 13 468. В подальшому через погіршення економічного стану та еміграції в Америку кількість євреїв в Тернополі не зростала. В 1900 р. єврейське населення Тернополя складало 13 493 чоловік (44% від всього населення)[2]. Євреї займалися, головним чином, активним імпортом та експортом в Російську імперію (через прикордонне місто Підволочиськ), торгівлею з містами Польщі та інших країн, були також: ткачами, гончарами, гравярами, чоботарями; займалися банківською справою і власними домашніми господарствами.

[олеся]

Я теж пошукала в інтернеті і зрозуміла що це євреї:

| +

З початку XIX ст. завдяки діяльності І. Перла і Д. (Б.) Гінцбурга (1776-1811), Тернопіль став центром Хаскали в Галичині. В 1813 р. на власні кошти І. Перл заснував школу, в якій, одночасно з єврейськими (юдейськими), викладались і світські предмети. Школа відіграла велику роль в розповсюдженні ідей Просвітництва в Галичині і Східній Європі. Тернопіль став центром тяжіння для видатних маскилим – в 1820-30-ті рр. в місті проживали Н. Крохмаль, М. Сатановер, Ш.Л. Гольдберг (1807-1946 рр.). Учні школи Перла Б. Штерн (1798-1853 рр.) і З. Дімант очолили єврейські школи в Одесі і Бродах. В 1812 р. Н. Пінелес створив в Тернополі єврейську типографію, котра друкувала книги просвітницького напрямку. В 1814 – 1816 рр. І. Перл видавав в Тернополі газету на івриті "Цур Нееман”.

У 1827 р. в Тернопільській окрузі налічувалось 11997 євреїв (із 197296 чоловік – загальної кількості населення). 75 із 76 комерційних закладів належало євреям. 205 євреїв були зайняті шинкарством, 364 крамарством, багато було і ремісників.

В 1832 р. син І. Перла Міхаель відкрив в Тернополі першу в Австрії єврейську аптеку. При школі Перла була створена синагога "Темпль”, з часом ставши в один ряд до синагог реформістського напрямку. В другій половині XIX ст. серед тернопільських маскилим посилилась асиміляційна течія; деякі із них прийняли участь в польському повстанні 1863 р.

Активна діяльність маскилим визвала протидії ортодоксальних кіл. Я.М. Оренштайн (1775-1839 рр.) в 1816 р. і жидачівський равин Ц.Х. Ейхенштейн (?-1836) в 1822 р. оголосили херем тернопільським маскилим. Призначеним за допомогою Перла тернопільським равином Ш.І.Л. Рапопорт був змушений покинути цю посаду після смерті свого покровителя в 1839 р. Однак лише в 1858 р. керівництво громади знову перейшло до ортодоксів. Релігійні євреї Тернополя належали до течій мітнагдім і хасидів різних напрямків. В середині XIX ст.. в Тернополі поселився рабі Яков Копл Ландман із хасидської династії Стрілища.

В другій половині XIX ст. чисельність єврейського населення Тернополя збільшилась: в 1868 р. в місті жило 11 тисяч євреїв (52%) від загальної кількості мешканців,а в 1880 р. – 13468.

В 1869 р. 11000 євреїв збереглась. Це становило 52 % всього населення міста.

Надалі через погіршення економічного положення і посилення еміграції в Америку кількість євреїв в Тернополі не збільшувалась. В 1900 р. єврейське населення Тернополя склало 13493 людини (44% від усього населення).

Вкінці XIX ст. в Тернополі починають активно діяти палестинофіли (Ховевей Ціон; їх перша організація – Бней-Ціон – створена в місті в 1893 р.), а потім – сіоністи. До Першої світової війни поляки, українці і євреї співпрацювали в Тернополі без конфліктів. З 1874 р. євреї займали половину місць в міській раді. Три вулиці в Тернополі носили імена євреїв (І. Перла, барона М. Гірша і рабина Йосифа Бабада, рабина Тернополя в 1839-1874 рр.).

У 1890 р. єврейське населення Тернополя становило 13942 людини (50,5% населення), в 1900 р. – 13490 (44,2 %). Забігаючи наперед, у 1910 р. кількість євреїв була 14000. Згідно даних останніх переписів австрійської влади, станом на 1921 р. євреї становили 16320 людей, а в 1931 р. – 14.000 осіб.

З початком Першої світової війни Тернопіль був окупований російською армією. Економічне становище євреїв різко погіршилося через завершення традиційних торгівельних зв’язків і масивного потоку єврейських біженців (в 1915 р. – десять тисяч людей). Влітку 1917 р. під час відступу російської армії місто було розграбоване. Після розпаду Австро-Угорщини в листопаді 1918 р. Тернопіль став столицею Західно-Української Народної Республіки. В 1918-1919 рр. під час збройної боротьби між поляками і українцями в Східній Галичині євреї Тернополя, як і всі інші єврейські общини, проголосили нейтралітет, однак деякі євреї вступили в Єврейський курінь української армії. 15 лютого 1919 р. єврейська міліція зупинила погром, влаштований українськими селянами із сусідніх сіл. В ході радянсько-польської війни 1920-1921 рр. євреї міста постраждали від мародерства воюючих сторін.

Після встановлення польської влади єврейська община не змогла досягнути довоєнного рівня економічного життя. В 1920-1930-ті рр.. єврейське виробництво і торгівля скорочувались, більшість підприємств складали малі ремісниці майстерні з одним-двома найманими робітниками, зростало безробіття. В Тернополі діяли організації єврейської взаємодопомоги, кредитні спілки, кооперативи, які вступили до того часу у боротьбу із українськими кооператорами. Тут працювали відділення всіх єврейських політичних партій і молодіжних рухів (сіоністи усіх напрямків, Бунд, Агуддат Ісраель). Через внутрішні протиріччя вплив ради общини зменшився, часто общиною керували призначені урядом комісари. На першому місці серед єврейських шкіл була початкова школа імені І. Перла (приблизно 500 учнів). В Тернополі існували дві школи з викладанням на івриті (системи Тарбут і Мізрахі), талмуд-тора і дві приватні гімназії. До 1939 р. єврейське населення Тернополя складало біля 18000 людей.

17 вересня 1939 р. Тернопіль був зайнятий радянськими військами і увійшов до складу Української РСР. Єврейське політичне життя було заборонене, багато багатих євреїв репресовано, а їх власність конфіскована.

[Anjuta]

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

[Anjuta]

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

[Sawwku]

стоп. єврей це національність
тоді віросповідання іудаїзм виходить

[гра з вогнем]

Історично поняття єврей і юдей тісно переплетені і в більшості мов нерозрізнимі

Лі4но_я_як_більшість:)