Завершено. Новорічний марафон: Згадати все!!!

[happymami]

ой, а в мене 2011- самий багатий на події. Тому я буду описувати кавальчиками в хронологічній послідовності.
І так.

| +

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

[Тетяна Шлапак]

Цей рік для мене був шаленим, скільки надзвичайних подій в моєму житті ще не відбувалось. Першого травня ми створили сім"ю. Взяли шлюб в церкві, святкували так як заведено, зразу ж після дванадцяти почали відмічати моє 25-ти ліття(оскільки народилась я 2травня). Далі був гарний відпочинок у Криму, в красивому та спокійному містечку Партеніт. І ось підходить до кінця цей багатий на події рік, але... довгоочікуванні дві полоски на тесті, і я вагітна. Дякую Господу Богу за все це щасстя, яке Він мені подарував.
:NR:

[mari]

Хочеться подякувати Богу, 2011 року який минає, батькам, сім"ї, колегам, друзям, вам і собі теж.

| +

Добре що наша сім"я не хворіла, :family: що в Україні можна було жити і не було війни чи якихось катастроф. :-|
Чудово що є Нові друзі, які з"явились в моєму житті і з форуму теж і дякую за тих, які відділились від мого життя.
Радію за Школу материнства св.АННИ, за ТОГО і за форум і сайт і за всі заходи і акції які ми провели. Стільки зустрічей, стільки роботи, стільки приємностей і цікавих несподіванок(я дуже пам"ятаю враження- це напевно те, чому я завжди буду щиро дивуватись: от що згадую: шаріки які я лопала вилкою на свій день народження подаровані від модераторів і здивованого Ромчика; чудове небо над Березовою під час кришування СМАКУ життя; настрій під час конкурсів на Новорічній вечірці, особливо в конкурсі про показування професій; вірші з березневої романтики; тремор під час численних Свят в Подолянах; радість від дерева яке таки вдалось знайти і посадити; шок від малої кількості людей під час тижня:16 днів проти насильства; здивування від того що Свято сім"ї в очікуванні дитини таки затвердили і проголосили і сміх від того що писали що я там була "і мед і горілку пила, по губах текло але в рот на попадало"-то я так до слова, бо я в той час у Львові випускний іспит по начанні здавала і точно в 2 місцях зразу не була; задоволення після лекцій в школі материнства, кісточка з вишні в зубах чоловіка однієї з форумчанок на зустрічі; несподіваний яблучний пиріг від Оксани Теслюк.

Щаслива за численні ідеї, більшість з яких на радість я реалізувала і навіть увійшла до одної із найвпливовіших тернополянок 2011.

Я почала навчання на майстер-курсі з позитивної психотерапії, побувала і на морі і в Карпатах і в різних містах України, багато чого дізналась і навчилась, багато чого пропустила через себе, пропрацювала, бо так є в людському житті.
:)
Для мене цей рік був доволі нелегким. Особливо в емоційному плані. Добре що я витримала завдяки підтримці свої сім"ї , своїх колег, і т.і. В мене з"явилось набагато більше сивих волосків через різні втрати і професійні і ті,які можливо б могла по-іншому робити. Цього року одна з таких втрат була дуже сильна! І через те що донька часто неслухняна і через школу яка мене дратує і через графік другої зміни і рюкзак6-7 кг який треба перти щодня в школу і назад і через те, що часто не встигаю робити те що хочу і відпочивати не завжди можу так як хочу.

Цього року в нас з"явилась наша маленька собачка Рубі, наше ласкаве диво які всіх зализує і радіє від всього свого маленького але такого відважного серця і пісяє по всій хаті. :roses:

| +

Цього року я помагала чоловікові у його проектах і начилась скрапбукінгу, квілінгу(трошки) і ялиночку племіннику гарну зробила в школу і їсти новеньке навчилась робити(улюблене- лазанья з тунцем і тірамісу).

Зачитувалась І.Яломом і А.Кюрі, заслухувалась багатьма музикантами, дивилась багато фільмів :phone: :beauty:

працювала з клієнтами :girl_hospital:


і ще: на початку року я виглядала так
,
а зараз- з стрижкою бобкаре і темнішим волоссям (як на аві)

:кайф: :NR: :Миколай: :подарунок: :зірка: :сніговик:
На щастя починається Новий рік і я бачу нові можливості: і свої і ваші!!!

[loljka]

згадати хочеться все:
але не тільки про те, що :
в цьому році народилась Лануся,
яка навчилася повзати, сидіти, їсти, ходити, дружити з кицею і щось лепетати ( і це лише за рік, страшно подумати,що буде далі!!!!!!!)

я закінчила перший рік навчання в аспірантурі (попри вагітність та народження, на пятий день після пологів вийшла на засідання кафедри)

навчилась водити авто (хоч права мала вже років пять до того),

допомогла чоловікові реалізувати його і мою = нашу мрію про будівництво будинку,

підібрала кошеня на смітнику холодним осіннім вечором, яке, мабуть, би загинуло від холоду і голоду, на що моя свекруха сказала: "ще вам зарази якої не вистачало",

стала справжньою МАМусею, яка годує цицею, вміє міняти підгузки (багаторазові!!!), і робить тисячу справ одночасно за хвилину,

але все ж таки не забуває і за себе кохану :beauty: та регулярно скупляє шмотки, і наводить
марафед,

і що не мало важно: познайомилась з десятками нових людей, мамусь на форумі СВ.Анни (надалі - тут)
і пропоную модераторам ( далі - хеппімама) згадати все, що сталося за цей рік грандіозного (приємного і можна, навіть не дуже) у нашій форумчанській сімї:
бо я тут не так давно, і не можу знати напевно,що було за цілий рік, але знаю точно:

що сюди тягне як магнітом,
це наркотик, залежність від якого не так легко побороти,
що тут коріння пустила не одна десятка форумчанок,
що тут діляться радощами і сумом,
що тут вирішують негаразди і підтримують морально,
що тут - плеяда найкращих мамусь Тернополя!!! :clapping2: :clapping2: :clapping2:

Усіх з НОВИМ РОКОМ!!!!!



Пі.Сі. (наголос на другому складі) написала би ще багато чого,але мушу бігти в адідас - ловити знижку!!! :niger: (мушу признати - слабість маю до цього))) :кайф:

[sambirka]

2011- рік, який змінив моє життя. Цей рік подарував мені чудові дні очікування моєї першої дитини.Кілька останніх років ми чекали на наше маленьке беззубе щастя.Саме 2011 рік став доленосним.Я пам'ятаю кожен похід в жіночу консультацію, я зберігаю перші "фото" нашої доньки, які робили ще тоді, коли вона жила в животику.Ми зробили нашу першу сімейну фотосесію, коли я була на останньому місяці вагітності. Ми разом з донькою на відмінно склали випускний іспит - вона тримала за мене кулачки в животику, і я просто не могла її розчарувати.Особливо тепло згадується "пузата" відпустка а Карпатах.
2011 змінив пріоритети - цікава робота з безліччю відряджень поступилась новій, омріяній роботі мами. :roses:
Саме в цьому році мені подарувала свою беззубу посмішку і своє перше "агу" моя Анна.
Я дякую долі за цей рік! :зірка:
Ми проведемо його повноцінною сім'єю і завжди будемо його пам'ятати. Незабаром 2012 , а з ним нові сподівання і мріі :NR:
З прийдешнім 2012 Вас! А 2011 нехай залишиться в вашій пам'яті світлим і теплим промінчиком. :стук:

[svetla]

Ось і прийшов 2012 рік. :Шампанське:
Минулий рік був різний: трішки смутку, здійснення задумів, початок чогось...
Радію з того,шо Новий рік та Різдвяні свята ми святкували з моєю мамою .Довгі роки ми вже цього не робили,все якось знаходилась якась причина для того,щоб не їхати. :(
У лютому ми приїхали в Тернопіль!!!
Оленка познайомилась з своєю двоюрідною сестричкою. Бог дав сили і розум більш-менш порозумітись (чи то скоріше не згадувати старе) з близькими. :)

| +

Кінець березня - донечці виповнилось 2рочки. Неймовірно: така доросла,розумна і вміла...
У квітні чоловік влаштувався нароботу!!!
На великдень Оленка вперше йшла святити паску і яєчка зі своїм кошичком.Ледве витримала до наступного дня,щоб все те скуштувати.
Влітку частенко навідувались у село до бабусі: кури,кози, песик,котик, білочка і інші мешканці села дуже радували донечку.

КІнець літа - Оленка пішла в садочок. Адаптація в нас прошла нормально. Довго не плакали, подружились з дітками.
Звичайно,що і інколи трапля лись неприємності:соплі, хтось її вдарив, хтось іграшку забрав, когось вона вкусила. Але то все забувається і зараз доня йде у садок із задоволенням. Нажаль останій місяць хворіла :( І її набридло хворіти і лікуватись, і у нас недоспані ночі.Але Оленка мужньо витримала лікування особливо останій укол(навіть не плакала).І її мужність винагородилась:Оленка потрапила в садочок на свято в садочок,якого вона дуже чекала

:( Були і невдачі: чоловік розрахувався з роботи(надіюсь,що буде інша.цікавіша); Два рази відмовиди у допомозі на дитину по доходах (значить комусь треба дільше ніж нам)
Дякую Богу за те,що він дав мені та моїй сім'ї здоров'я, розуму, терпіння,сили і мудрості пройти всі випробування і негаразди,що були в минулому році.
:зірка:

Початок серпня - початок нового етапу в житті Оленки: садочок.

[olgakr]

Цей рік не приніс нам ніяких доленосних подій, однак кожен день радував нас новою посмішкою та був щасливим, за що я дякую Богу! Найбільше моє щастя - це мої діти!


Їх досягнення - мої досягнення.

| +

Маринка в цьому році навчилася танцювати,розповідати вірші, гарно висловлювати свої думки
, стала маминою помічницею.

Ромчик дуже виріс, навчився ходити,вивчив багато слів і став таким спритним, що я за ним часто не встигаю, його багато всюди! ;-)


Наш тато в цьому році досяг успіхів у вирощуванні винограду


, заклав сад. І це при тому, що він щодня ходить на основну роботу, ставить у вільний час на замовлення супутникові антени і ще встигає допомагати мені з дітьми


, за що я йому дуже вдячна! Крім того ми купили хлібопічку і пекарем у нас став також тато - пече хліб на заквасці!

А я весь час віддала дітям

, і лише коли знаходжу вільні хвилини, то шию, вяжу, вишиваю,та ще сиджу на форумі ;-)
Отже цей рік минув, а наступний буде ще кращий, добріший, яскравіший, багатший і ще більш щасливий, чого і вам усім бажаю! З Новим Роком!

[Tiger_Sofia]

Всім доброго ранку, дня, вечора чи ночі!
Не претендую на якісь величезні подарки, беручи участь в цьому конкурсі. Признаюся чесно, найбільше поки що мені сподобалася оповідь мешканки.

Моя історія буде довга (не така довга, як попередня (та що ще в травні) але трохи довга). Надіюся, всім вистарчить терпіння її дочитати до кінця і не кидатися в мене гнилими помідорами (хіба що вони вам безплатно дістануться).
Отож вмощуйтеся зручніше біля ялинки :NR: призупиніть свої тисячу справ і насолоджуйтеся читанням

Чесно кажучи, вже згадати важко, як я святкував минулий новий рік. Здається мені, що я був в бабусі, в селі.
Січень проминув дуже швидко. Трохи відпочинку (мало, бо був ще студентом, а студентам завжди відпочинку мало), в перемішку зі святами, ось перший місяць 2011 року і пробіг.
Потім почалося щось. Магістратура - це не складно, особливо, коли в тебе за плечима купу роботи для універу, викладачі, які знають, чого ти вартий, і купа життєвого досвіду різних людей, які з радістю ним ділилися зі мною. Знань було трохи. Не так багато, як мало б бути в магістра, але достатньо, щоб без надзусиль скомпонувати всі речі докупи і шось таки "знати".
Проте всі знають, що таке студентство і магістерська дипломна робота виявилася дуже серйозним випробовуванням.
Випробовуванням моїм лінощам, моєму слову (я пообіцяв своєму керівнику, що серйозних проблем зі мною не буде, незнаю, про що вона думала протягом всього часу і як переживала, та я їй дуже вдячний і про це трохи згодом).

Лютий місяць був трохи лютим. Але йому прощається, бо така в нього доля. Я довершив ще один сайт, сайт кафедри промислового маркетингу (http://kaf-pm.tntu.edu.ua/) довершив, бо ідея і початок були закладені ще раніше. Разом з цим здавалася і сесія. Не буду описувати тут весь той глобальний процес, бо він мене сильно не зачепив. Все було в нормі.

Початок березня ознаменувався головним державним екзаменом (якщо я не помиляюся, бо рік був такий насичений, що я вже багато чого непам'ятаю). Державний екзамен було здано. На відмінно. Якась частина моєї душі заспокоїлася - і я, як студент (тільки як студент) - перейшов у заслужений двотижневий відпочинок.
Тут потрібно ненадовго відірватися і коротко описати ще одну подію цього екстраординарного року. Це стосується моєї подруги, якій я приділив дуже багато часу. Я не вмію правильно "давати" і правильно "брати" те, що в загальному називають "любов" (добро, повагу, розуміння, підтримку, допомогу і т.п.). Все що я робив, я робив тому, що люблю її (не путати з коханням) і я дуже і дуже хочу, щоб вона не відчувала себе винною переді мною. Я просто радий, що вона є в моєму житті. На цьому оповідь завершу, бо все інше стосується не тільки мене і є досить особистим.
Також березень відмітився ще й тим, що в мене були проблеми з зубами (ламалися, кришилися) і я був змушений пити кальцій і вилазити з-за комп'ютера на світло (тобто хоч на балкон).

Квітень порадував теплом і сонечком. Було кілька конференцій, які я допомагав організовувати, крім того, що виступав. Готувалися до конкурсу маркетингових планів в Київ.

Травень був дуже насиченим і складнуватим місяцем.
На початку травня їздив відпочивати разом з церковною спільнотою - Альфакурс і Бет-Ел. Було дуже і дуже класно. Я відпочив душею.

фото (щоб переглянути збільшені, потрібно натиснути на фото) | +

В університеті проходив переддипломну практику і прийшлося їздити в Львів. Про мою пригоду читали багато людей, а хто не читав чи призабув - можете переглянути ТУТ - Коротка історія для душі........ З життя Тайгера......
Дописувалася моя дипломна робота. Тут маю згадати врешті про свого керівника. Це людина з великої літери. Людина, якій хватило терпіння сидіти зі мною (в онлайні) до ночі, і не просто чекати, що я там нашкребу, а ще й допомагати і підшуковувати матеріал. Людина, яка незважаючи ні на що, вірила, що в мене все буде добре і гладко. Людина, яка зараз є моїм другом
З нашого університету в Київ на конкурс їздило дві команди. І наш науковий керівник. В 10-ку ми попали. Я не пам'ятаю, скільки саме ми заробили балів, але то дурниці (до слова, наша друга команда точно попала в першу трійку). Вражень було дуже багато. Все було класно.

фотозвіт (щоб переглянути збільшені, потрібно натиснути на фото) | +

В кінці травня мене чекала новина. Через певні обставини мене оприділили до іншого керівника по диплому. Було "весело".

Червень ознаменувався закінченням дуже величезного періоду в моєму житті - навчання. В першій половині червня - захист магістерської дипломної роботи, в другій - здача державного екзамену на заочному. І біганина з обхідними. І здача всіх документів.

На початку липня забрав дипломи. Відпочивав не довго. На роботу пішов вже з 15 липня. Проте там на мені вирішили зекономити. Дуже багато досвіду отримав в спілкуванні з начальством і в відстоюванні себе. В період вересень-жовтень був на другій роботі. Там також було багато нового досвіду, зокрема по маркетингу в інтернеті. І ще почав прислухатися до власних бажань.
Далі мене поглинула робота над рідним форумом. І сайтом. Форумчани спостерігали той весь процес.

Грудень був останнім місяцем року. І останнім місяцем такого періоду. Почали потрохи віддалятися деякі люди. Як це не парадоксально, але моя колись дужехороша подруга добавила мене в чорний список в усіх соцмережах і ігнорувала мої повідомлення. Снилися сни, які частенько мене лякали, бо таки дуже дивні. Вдалося таки зібрати останніх активістів і ви, дорогі читачі, через пару місяців зможете насолодитися новим, цікавим, яскравим і якісним продуктом. (що саме - це трохи секрет). Ще були деякіі пригоди, пов'язані з нашим конкурсом Миколайчиків ))) Спершу хвилювався я, чи всі надіслані подарунки прийдуть вчасно і по-адресу, а потім хвилювалися за мене ))) А в останні дні року в мене не було ніякого настрою святкувати. І моя дорога Любка таки нагрузила мене і заставила подзвонити і напроситися в одну дуже велику і цікаву компанію...
Костюмована вечірка, на якій були переважно всі молодіжні християнські (католицькі) спільноти. Оскільки фантазія і мій мозок то часто зовсім несумісні речі, то костюм був вигаданий (таки не без допомоги Люби) і зроблений в останні моменти старого року.


Отож, висновки: (поділу на погані і хороші не буде, бо без будь-якого з них я б не був таким, який я є)
1. Нарешті закінчилося навчання (мешканка мене точно зрозуміє)
2. Інколи люди, на яких спершу ви можете і не звернути увагу, можуть стати дуже хорошими друзями.
3. Є таке правило трьох "не": не думай, не говори і не роби, коли тебе про це не просили.
4. Треба вчитися "давати" і "брати" любов.
5. Людям треба вірити і довірятися. Але "Коли ти обманув чи розповів щось про мене вперше, то ти винен, але я тобі вибачу, та коли ти це зробив вдруге - то винен я, бо я тобі повірив/довірився".
6. Робота - це розвиток людини. І фізичний, і моральний. Але це не каторга. Не робіть те, що руйнуйє вас як людину.
7. Люди в життя приходять і йдуть. З деякими прощаєшся спокійно і настільки легко, що аж радісно, що кожен йде по своїй дорозі. Деякі віддаляються так, як діти (хто має дітей - той зрозуміє, хто ні - тому ще чекати). Деякі йдуть (зникають), не сказавши ні слова, ігноруючи ваші повідомленні і дзвінки (навіть добавляючи вас в чорний список в усіх соцмережах).
8. Ніколи не давайте ліні навіть найменшого шансу покерувати Вами. Пам'ятайте, науково-технічний прогрес (пральні машинки, кухонні прилади, комп'ютер і т.п.) має існувати для того, щоб ви мали більше часу приділити для себе, своїх коханих, своїх дітей і своїх близьких. А не сиділи годинами в моніторі, чи в телевізорі, поки пере пральна машинка, чи в мікрохвильовці розігрівається позавчорашній обід.
9. Широка дорога веде в пекло навіть при житті (розумійте як хочете).
10. Ставте перед собою цілі, ідіть до них, і не вікладайте на пізніше те, що можна зробити вже (весь подальший вільний час ви зможете приділити собі, і зауважте, це аж ніяк не стосуватиметься ліні).
11. Мрійте, бо мріючи, ви стаєте ближчими до неба. :зірка:
12. Якщо б все, що хоче людина, тут же ставалося, то ми б знищили самі себе вже мільярди разів (як думаєте, чого стільки цивілізацій (і майя, і єгиптяни з їхніми пірамідами) вже згинуло. а ми тепер живемо і йдемо до цього семимильними кроками).
Тому все в руках Творця нашого. І нам потрібно вміти чекати на те, чого ми захотіли і розуміти, що воно якщо станеться, то може бути не в такій формі, якої ми чекали.

Дванадцять місяців, дванадцять висновків. Купу вражень і досвіду. Прощавай 2011 рік. Тепер тільки вперед. Не оглядаючись.

Post Scriptum
Якщо ви хочете відчувати, що ЖИВЕТЕ, підніміть свою красиву :tipok: (особливо в жінок :oops: блін, якісь нечоловічі смайли) дупу і почніть вже щось робити для цього!

[Liza]

2011 рік для мене був в багато чому негативним. Але були і позитивні вкраплення.

На початку року - наша чудова вечірка з обіймашками, котра подарувала повно позитиву! (Маріє, я так дякую, шо капєц!:) ).

В травні (чи червні – не пам"ятаю точно) я побувала на концерті групи «Антитіла». Без компанії, але. Відпочила душею, нафоткалася (в розумінні фоткала), отримала дуже хороший заряд емоцій. Для мене той вихід у світ був неймовірною подією, що внесла на деякий час в моє життя палітру яскравих фарб. Перед цим ще позитивно здивувала мене хороша знайома панянка, котра дістала номер мого телефону у спільної подруги, щоб подзвонити мені і сказати, що по радіо розігрують квитки на концерт. Але то вже було не актуально, бо я перед тим уже виграла квиток – вона просто не чула цього. Вона всьоодно неймовірна молодчинка - знала, що мені вкрай необхідно для душі! На концерті я вперше почула пісню, від якої мало не розплакалася (розчулено) і хотілося бігти до дому та обіймати мого синочка. Соціальна пісня. Ставлю тут відео з одного концерту у Львові.
[youtube_code]http://www.youtube.com/watch?v=uHfe8-y2S8U[/youtube_code]
(там ще вступ, текст починається невдовзі після 1-ї хвилини)
Прийшла я до дому близько півночі, мої хлоп"ята вже лягли спати . Ех, я відчула себе такою гулякою в позитивному сенсі!

| +

Ще із світських заходів. Наступний із нечисленних виходів у світ – презентація двох книг Максимки Кідрука. Це була велика порція цікавезної науково-пізнавальної та пригодницької інформації від гуморного, розумного і цікавого письменника-мандрівника. Не стільки презентація книг, скільки ото, що я кажу. Перед тим я встигла познайомитися з ним віртуально. Через 3 місяці – на мій ДН - він знову в Тернополі презентував свою книгу, одну, але тоді я вже йому зізналася, що мені перед цим наснилася наша з ним розмова про його письменницьку діяльність і після цього я дізналася, що вдруге вагітна. Він сказав, що не винуватий, але факт залишається фактом )) В той день презентації неймовірна mari, знаючи, що я планую бути там, залишила для мене пакет з подарунками, чим додала мені відчуття свята. Ах! :roses:

Моя друга вагітність! То подія із подій минулого року! Звістка про це перевернула для мене все догори дригом. Я була дуже спантеличена, в шоці, здивована і все, що ще з цими можна ще синонімізувати. Дуже важко до цього звикнути. Булою Тепер майже звикла, але все ще страхи є. В уяві малюються різноманітні картини про те, на скільки складно буде сполучити турботу про мого синочку з його складним характером і турботу про ще когось маленького. Вагітність сповнена стресів. Але не буду зараз про це розпливатися. Мені важко про таке говорити, хоча можу, і то багато.

В цьому році в нас вирішувалося дуже важливе питання – житлове. Прикро, що не встигло довирішитися до логічного завершення – буде продовження цього року. Головне, що вирішено основні пункти. Щоправда ціною моїх нервів (я не можу все сприймати просто) та влізанням в борги….....

І ще пузаті поії цього року – ми дочекалися народження довгожданної дитятки у моїх родичів зі Львова. Звісно ж я одразу спробувала підключити їх до слінгоносіння .

Крім цього наступила теж довго ждання вагітність ще в оних родичів. Наші малята (їхнє перше і наше друге) будуть ровесниками.

Знесення незаконної каплиці в парку. Ну, ви в курсі.

[Квєтушка]

Цей рік був врожайний :кайф: Але головне - мій син їздив влітку до дитячого табору САМОСТІЙНО :clapping2: Разом з усіма ходив у гори, готувався зійти на Говерлу. На Говерлу їх, правда, не повели через негоду. Але все одно - це була важлива подія у нашій сім"ї.