Вийти заміж за однокласника

[Ira]

Та чого, може, і признається, то ж вже роки пройшли! І дівчині було б приємно )))))))

[flower]

таким способом як мені, думаю можна і при чоловікові признатись, це я про те шо можна написати.
Та й сказати тоже може. бо як ідеш кудись з чоловіком він що ні на хвилинку не залишає саму?

[гра з вогнем]

Мені колись казали, що з однокласниками одружуться лиш нереалізовані люди, котрі нічого кращого собі найти не могли і яких ніхто більше не захотів бачити коло себе.

[Галина]

Мої батьки одногрупники, в травні вже 30 років як вони сім"я.
Ми з чоловіком теж з одного вузу, тільки з різних груп, 5 років вчилися , а за 2 місяці до диплому зійшлися.

[oksana.tesliuk]

Мені на зустрічі мій один однокласник написав (у кожного був свій блокнот і у ньому писали всі шо хотіли) що він мене любив ще із 7 класу, і саме наголосив що не подобалась а любив.

я шось не зовсім розумію, нашо таке писати чи говорити, коли у кожного вже є своя сім"я?!
яка різниця, шо там було раніше?! то ж така собі провокація виходить
я б про таке нікому вже не казала і не писала

[oksana.tesliuk]

Тому перше кохання рідко буває на все життя, адже пріоритети в 15 і в 25 відрізняються.

пріоритети змінюються і в 35, і в 45...
то виходить кожні 10 років тре розлучатися?!
людину тре сприймати такою, якою вона є, не наділяючи її ніякими здібностями, не властивими їй, не прикрашаючи в своїх очах...
тоді й розчарувань не буде, і зміна пріоритетів, тим більше в однолітків, відбуватиметься паралельно

[oksana.tesliuk]

Мені колись казали, що з однокласниками одружуться лиш нереалізовані люди, котрі нічого кращого собі найти не могли і яких ніхто більше не захотів бачити коло себе.

може тебе просто хотіли зачепити "за живе" як то кажуть?
бо аргументів для спростування такої думки більш ніж достатньо

[Ira]

Тому перше кохання рідко буває на все життя, адже пріоритети в 15 і в 25 відрізняються.

пріоритети змінюються і в 35, і в 45...
то виходить кожні 10 років тре розлучатися?!
людину тре сприймати такою, якою вона є, не наділяючи її ніякими здібностями, не властивими їй, не прикрашаючи в своїх очах...
тоді й розчарувань не буде, і зміна пріоритетів, тим більше в однолітків, відбуватиметься паралельно

Ясно, що вони постійно змінюються! Можливо, я трохи не правильно висловилась. Я мала на увазі, що в підлітковому віці і в більш зрілому часто смаки при виборі партера не збігаються, а можуть бути і зовсім протилежні. Підлітки здатні до ідеалізації своїх симпатій, тоді як у стосунках виявляються і негативні сторони характеру.

[flower]

Мені на зустрічі мій один однокласник написав (у кожного був свій блокнот і у ньому писали всі шо хотіли) що він мене любив ще із 7 класу, і саме наголосив що не подобалась а любив.

я шось не зовсім розумію, нашо таке писати чи говорити, коли у кожного вже є своя сім"я?!
яка різниця, шо там було раніше?! то ж така собі провокація виходить
я б про таке нікому вже не казала і не писала

а мені приємно знати про це. тим більше коли навчаючись з ним разом я навіть не здогадувалась про його любов. шо в тому поганого не розумію, ми згадували шкільні роки, на то вона і зустріч. Я одружена, в нього теж дівчина є і все серйозно. Доречі написано не любив то я напутала таки, а ось уривок (ледве знайшла той блокнот) "у мене були почуття, не симпатія , а "почуття". Далі купа побажань і подяка за організовану зустріч. А ще один однокласник дивлюсь підписав в кінці " з любовю і повагою!". так шо може мене не один любив

[гра з вогнем]

нє, коли таке казали, я ше навіть не зустрічалася з чоловіком :)
просто собі казали, я й згадала, шо і таке люди кажуть....