Родинний форум "Сімейка"

Поки лежала і годувала малу, згадала, як познайомилась зі своїм чоловіком. :)
Чесно кажучи не думала, що все буде так просто: нас познайомила моя подруга. :)
А як ви познайомились зі своєю другою половинкою?

ухтииии, яка цікава тема :)
дякую, Nelya.
я дуже люблю всілякі історії про знайомство, котре потім переросло в подружнє життя :)

я познайомилася зі своїм Куханячком в кафешці на ДН мого колеги з роботи, котру я знайшла завдяки інтернету, до якого я підключилася завдяки зацікавленості комп"ютером, котра в мене з"явилася після того, як я зрозуміла, що комп - це не лише літери та цифри, складені з паличок, що світяться.
у нас зібралася компанія із людей, що грали одну online-гру. я була там унікальною - навіть не знала, що то за гра. ВІН сидів навпроти мене. я запримітила, що у нього дуже гарна усмішка. трошки розговорилися. я розповіла, де навчаюся, а він розповів, де працює. навіть запросив приходити вгості до нього на роботу (вона пов"язана з моїм навчанням). я собі вирішила, що мені незручно приходити до нього на роботу - я ж прілічная дєвушка! потім ми всі розійшлися. із кількома колегами по святкуванню поїхала до дому в таксі. без мого НЬОГО. (через роки він признався, що хотів провести мене до дому. куцька! ) ). через кілька місяців-тижнів ми з ним випадково знову зустрілися поблизу тієї кафешки - я йшла з другом до іншого друга і ми купували пиво "бірмікс" і копчену рибу (тепер такого не люблю). перекинулися кількома словами та усмішками. після цієї зустрічі шось у голові перемкнулося і я вирішила піти до нього на роботу. прийшла через кілька днів. дуже здивувалася, дізнавшись, ким він працює ) (серйозніша посада, ніж я собі думала). ну потім якось плавно стосунки стали романтичними.

через багато років у нас з"явився Святославчик :)



давайте ще історій, і побільше, ааааААААА!!! :o :o :o :o :o :o :o :o )

Liza, будь ласка. Це моє дітьо мене надихнуло. :D
Спасибі за вичерпну відповідь. і справді цікаво. :o

а я з своєю другою половинкою познайомилась на ДН у спільного знайомого.
звернула увагу на нього одразу, але нічого серйозого не планувла,бо тільки два дні перед тим розлучилась з попереднім хлопцем.
але він узяв ініціативу в свої руки, і уже через тиждень я була закохана "ПО ВУХА".

НАШЕ КОХАННЯ УЖЕ ТРИВАЄ БІЛЬШЕ 7 РОКІВ,А ДВА МІСЯЦІ ТОМУ ВІД НАШОГО КОХАННЯ ПОЯВИЛАСЬ НА СВІТ - МАЛЕНЬКА ДОНЕЧКА - копія свого татка :)

І ми теж на весіллі. Ми сиділи навпроти одного і так вийшло що всі пішли танцювати,бо весілля було невеличке-на 50 чоловік, і ми залишились дійсно випадково самі. А потім теж пішли танцювати,хоч і не дуже хотіли,але вже обоє і обмінялись телефонними номерами. А тепер ось через 14 років після знайомства ходимо на танці для дорослих! Тому ніколи нічого випадкового не буває!
Між іншим ми не дуже сподобались один одному,але пізніше коли почали спілкуватись-світ змінився і переріс в :| :| :| :xlolx: :xlolx:

а ми і живем по сусідству, і вчились на одному потоці, і батьки разом працювали...

якось всьо на купу :)

Оув. В мене всьо так заплутано, так заплутано. Прям мексіка якась .
Короче, я зі своїм чоловіком Романом познайомилася в Пласті. Він туди тількино повернувся після паузи, а я тільки но прийшла вся амбіційна, повна планів. Але я на той час мала вже хлопця... Общім, подружилися ми з Романом (пластуном), але я всеодно зустрічалася з тим хлопцем. Думала, шо я його люблю, то значить з Романом просто в нас дружба (бо ж як можна любити двох одночасно?). Ну от. Дружили ми дружили і додружилися до весілля. А за три рочки і до доці :yahoo:
Кого цікавлять подробиці - в приват. Жартую, звісно. Просто подробиць дуже багато, як там він мене "відбивав" від моїх "ухажорів" (так так, були колись часи золотії :roll: ), як там я намагалася виділятися зі всьої і так яскравої, талановитої і цікавої юрби пластунок :oops: , як там я на табори до нього їхала/йшла/пливла , як там ми рішили побратися :x Общім, всьо по юнацьки і максимально зі страстями

А ми познайомились на дискотеці. Я в той день розійшлась з хлопцем і захотіла відпочити :D Думала, побуду трохи сама. Він мене зразу помітив, як тільки я зайшла (я його теж, але не признаюсь ;) ). А потім запросив на танець, провів додому...і так все закрутилось. А кажуть, на дискотеці не можна завести серйозних знайомств :D В мене дві подруги теж вийли заміж за тих, з ким познайомились на дискотеці.

познайомились ми на рок-концерті 14 лютого)
може хто ходив на рейвахи, колись таке було.
ну і якось так здружились, що вже майже 6 років разом.
правда було трохи мексіканських серіалів за той час, але все зараз добре)

Ми з чоловічком познайомилися в інституті, проводили багато часу разом, гуляли, мали дуже міцну дружбу. Я незчулася як закохалася, він до мене дуже добре ставився і я не дочекавшись від нього кроку, призналася йому в цьому сама, але нажаль почуття були не взаємні - він кохав іншу і не зізнавався їй. Я посиділа, подумала, і гарно постаравшися дістала телефон і адресу його коханої. Вирішила, що нехай хоча б моя кохана людина буде щаслива, і зустрілася з тією дівчиною, як виявилося вона була дуже хорошою і приємною дівчиною, але нажаль вже зарученою на той час з іноземцем, хоч мій чоловік їй колись подобався. Звичайно я про все розповіла своєму коханому, бо знаю що на брехні і таємницях ніяких відносин не побудуєш. Ми вирішили залишитися друзями, і от одного разу ми поїхали до його друга на весілля в Шепетівку, а дружили ми на той час довгенько, десь 2 роки. А мені чомусь так сумно стало, що всі щасливі, а я от ні, і не витримавши більше, сказала чоловікові, що все кінець нашій дружбі, я більше не витримаю, краще зараз виплачу своє, забуду і буду жити далі. І пішла сама в сльозах гуляти тією Шепетівкою. За декілька хвилин він наздоганяє мене, просить не плач, заспокойся, а я не реагую. І тут він стає на коліна і каже мені: "Виходь за мене". Я витиснула з себе через сльози "Добре". І після цього ми ще 4 роки зустрічалися, наперед одружені :), поки спромоглися стати на ноги і одружитися по справжньому. Цього літа буде 5 щасливих сімейних років . Це дуже скорочена версія нашої дороги до шлюбу.