Родинний форум "Сімейка"

Яким воно було? Чи запам"яталося вам? чи думали ви тоді що то -ваша половинка?

оооййй, то було таааак давно, що тоді я ще про другу половинку серйозно не думала :) Хоча напевно як всі 16-ти річні дівчата мріяла про то, щоб раз і на все життя :oops: А перше побачення...то була прогулянка по парку, все було дуже гарно, і запамяталось ;)

Веселим було побачення. У мене чоловік з почуттям гумору. Прогулялись тоді по гідропарку. Гарно було...
А про те, що він буде моїм чоловіком я відчула десь на другий-третій день знайомства. Таке сильне відчуття було, що неможливо передати. Лябов :)

Зовсім не думала що це буде мій чоловік, хоя думка така осяйнула мене відразу. але чи треба в 17 інтуїція???. Мало того, мій чоловік не зовсім імпонував моїм тодішім вподобанням. А ще- він хотів зі мною зустрічатись щодня і майже відразу пішов знайомитись з моїми батьками. Питається_ а що могла я???

людина планує- БОг керує

а в нас, а в нас!!!!
Віталік відвів в кахфе, там ми перекусили. Потім зав'язав мені очі і вів з зав'язаними очима до дому, через старий парк.
Ну, по дорозі я зо два рази вдарилася лобом в стовп. І кілька разів врізалася в бордюр. І кілька разів з нього майже впала :D В старому парку на лавочці ми їли мої улюблені тістечка :) І дуже потім захотілося пити. І ми ходили в універсам по живчик :)
Отако було :)
Не знаю, чого він так придумав, зато є що згадати :)


Навіть думки не закралося, що одружимося :)
До цього часу уявлення не маю, як то ми все-таки одружилися :???: (для цікавих - малий народився тіко через півтора роки після одруження)

А ми на першому побаченні ходили в кінотеатр, в Перемогу (як зараз пам"ятаю фільм "Піаніст", такий фільм трохи не для першого побачення).Весь сеанс ми тримались за ручки, він провів мене до дому, а потім відгуляли весілля....через 6 років :D

Коли вперше побачила-це було зимовим вечором-ще в темноті мені сподобався його силует, потім ми всі компанією пішли в кафе, сподобався ще більше, щось таке було в ньому...те, що не давало заснути мені ночами..)))
не думала,що навіть будемо зустрічатись,бо він молодший за мене на 2 роки, але почуття взяли верх....))Зараз я відчуваю себе маленькою дівчинкою порівняно з ним... Самі побачення якісь розмиті (ні, ми не були п"яні...)))), згадується тільки величезне тепло і відчуття рідної людини. Сиділи, дихали, тримались за руки, про щось говорили...
кудись ходили...все розмито, бо в пам"яті тільки очі, подих, шепіт...тепло і стук сердець....
От така романтика...)))))

Цілий день пробую згадати перше побачення і шось не виходить...
Вроді оце було першим.

Ми мали зустрітися після роботи, моєї. Маршрутка тоді ще зупинялася біля колишнього кінотеатру Україна. От я і сказала, чекати мене біля України. І він чекав, але біля готелю Україна :D
Я сиділа на сходах краєзнавчого музею і думала всякі погані думки про чоловіків :evil:
А він зустрів знайомого якому сказав що чекає дівчину, яка має приїхати маршруткою з Гаїв, а зупинки ніякої тут (тобто біля готелю) чогось нема
Той знайомий сказав йому щось типу :fool3: і що Україна в Тернополі не одна, а він не мєстний, то може дівчину (себто мене) прогавити.
Не в мому стилі було чекати на запізнюючихся кавалерів, але вже все було сплановано там на горі :) Так що ми все ж таки зустрілися, посміялися з України і пішли гуляти :)

Ой...які гарні емоції....таке тепло від ваших розповідей, таке задоволенння!!!! Дякую!

Я теж наше перше побачення не пам"ятаю :( (ми просто зустрічались до того, як друзі, тому все в пам"яті перемішалося... :( )
Пам"ятаю тільки відчуття тепла, натхнення, якогось такого цікавого стану, ніби, ми ніколи не існували один без одного...ніби завжди були разом, якщо не фізично-то духовно... Пам"ятаю, як чекала зустрічі, як рахувала години...як шалено билось серце, коли йшла на побачення... Як відчувала справжнє, реальне КОХАННЯ!
Як тільки я погодилась зустрічатись з ним-відразу з"явилось відчуття, що це буде на все життя! :)

також згадувала довго перше побачення, так і не згадала, тому спитала в чоловіка :D . Він підгадав, що запросив мене в аквапарк на перше побачення. І чого я таке забула.