Родинний форум "Сімейка"

А варто зберігати всяки дитячи писульки, малюночки і т.д.?
З мого дитинства залишилося багато малюнків, щоденників, табелів, зошитів і т.д.
Навіть якісь "документи", які ми, граючись, заводили на котів.

Мені то зараз не надто цікаво. Ну, в дитинстві юуло цікаво дивитися на малюночки. Зараз - тільки на фотки.
Іноді би глянула на табелі, але якби їх не було - то так би і було.
Батьків за милим заняттям переглядання того добра теж не помічала.

От думаю, а варто таке зберігати?
Воно комусь потрібне?
Ну ладно там, перший малюнок осмислений. Ну грамоти.
А все інше?
Вам свої дитячі такі речі цікаві?

Часом,буває,що цікаво почитати, погортати...Як візьмешся, то півночі риєшся в тому, і згадуєш, і смієшся (не сама, з сестрою..))))))),така ностальгія, стільки всого..
В мене ще зберігаються всі мої щоденники з 6 класу (типу,особисті) до приблизно 19 років я вела,певно....почитаєш-ну яка ж я була дурненька!!!))так жалко себе чогось... ,така наївність..))) Цілий великий ящик з колодкою!!!!))))
Такі собі спогади типу законсервовані в тому ящику.
Я люблю таке. Давно не заглядала, але в років 50 поржу...Тільки от дітям-внукам вряд чи дам почитати...)))

Я такі речі люблю. сама зберігала шкільні щоденники, зошити. Теж маю коробочку з всяким добром. Іноді натрапляю на братові малюнки, кажу що то мама зберігає... Ну сліз в нього на очах не помічала, але видно що йому приємно...
Як на мене варто всякі такі речі зберігати, якщо не самим і не дитині, то внукам точно буде цікаво і татові малюночки подивитися і щоденники шкільні погортати.
Я от зараз малого накриваю своєю крижмою, іграшку чоловікову улюблену привезли з села, малий бавиться, а зошити з віршиками моєї мами (не авторськими), то півкласу мого перечитало, і брат був колись стирив...
Так що цікаво.

У мене досі є писулька, збережена мамою."Я пішла до сусідки. Ключ під ковриком"(і не тільки - є ще декілька малюнків і журнал який я колись собі вела).

Варта зберігати. Потім разом посмієтеся :D

Я теж так кажу. Час минає, ми постаріємо, дітки виростуть, потім почнуть нам читати те, що ми робили в дитинстві, або те, що вони робили, як були малюками. Я от щоденник дитячий веду. записую туди всяку-всячину. думаю, малій потім цікаво буде про себе почитати. Але то таке, то вже інша тема.
Табелі свої я теж ще десь зберігаю. Блокнотики з переписками між однокласниками - теж є. Шкода викинути.

ага, мені також цікаво про себе почитати :)

А я, коли додому приїжджаю, теж люблю попереглядати анкети, які заводила ще в школі, там всі однокласники і друзі відповідали на запитання і щось там писали, клеїли, малювали і т.д. Читаю і регочу!!! :fool3: :fool3: :fool3:
Часом трохи ностальгія находить :oops:
Думаю, варто таке зберігати (звісно, фільтрувати, щоб не нагромаджувати, але щось оригінальне зберегти-то тільки плюс )

а я щось не люблю такого

от всякі приколи, які записані мамою ще з незапам'ятних часів про мене - то люблю, а анкетки, записочки - ні...
Але зберігаю, а раптом захочеться потім почитати

в мене ще десь є старий чорновик з класу девятого...ото ржач:) ми там з коліжанкою на уроках таке виписували

я таке люблю, але надто неорганізована, щоб пакувати якісь спеціальні ящички. воно в мене просто іноді не викидається і періодично валяється-знаходить по хаті

деякі речі нагадують про приємних людей, з якими розвела доля, цікаві моменти...

колись ми з коліжанкою вели щоденники і часом описували деякі події - вона в моєму, а я в її щоденнику.
Колись натрапила коли прибирала, то вся уборка пропала - я сиділа на підлозі, читала той щоденник і ржала, як коняка.
не вірилося, що ми таке виписували.
так шо може й варто....