Родинний форум "Сімейка"

А ви, могли б кохати "платонічно"... без будь-яких стосунків, не прагнучи фізичної близькості...просто кохати споглядаючи, чи мріючи.... Чи це - :fool3:

я в таек просто не вірю, тому певно і незмогла б )))

kamisia написав:я в таек просто не вірю ....

А чому? ПС: В історії є багато прикладів платонічного кохання, особливо у мистецтві....

та бо до коханої людини хочеться торкнутися, обійняти, почути її тепло і ласку.... як на мене то це те саме що і поцілунки через шкло )))) це не кохання, це так заняття "от нечего делать", придумали інфантильні дамочки 18-19 століть....

напевно це дуже важко, але все можливо :???: . в підлітковому віці запросто можна платонічно кохати, зараз якось по іншому на все дивишся.

для людей мистецтва платонічне кохання і як результат страждання і натхнення річ,я б так сказала-необхідна :D
А нам простим смертним нащо так себе мучити?Коли є безліч екземплярів які тільки чекають щоб було кохання взаємне

і я б не змогла
а хтось в реалі таке бачив?

в реалії-нє..ну, думаю, що така річ, як платонічне КОХАННЯ таки не існує...Здебільшого, це людина сама себе накручує, сама собі додає жалю бо потребує різних душевних страждань... Як, наприклад, кохання до ідолів, до зірок і т.д. Ну хіба ж це кохання?

Річ цілком реальна, і більше того, до платонічного кохання схильні більше жінки. Люди мистецтва - це взагалі окрема тема, там все складно :)
А в мене таке було, а чьо делать, як інакше ніяк? Вот, любила, вздихала і мріяла...
Звичайно, має місце ідеалізація обєкту абажанія, так сказать. Ну, а припустимо, особи шкільного віку, візьмем середні класи :) так там ні про яку фізику ще не йдеться, тільки вірші і мрії про неї(нього)...
Підсумовуючи - я вважаю, що таке явище є, реальне, і має свої прелесті

а що, в середніх класах не обнімаються ;-) ?

а взагалі так, якраз в тому віці всі кумири, старші хлопчики з сусіднього двору - якраз тема

а розкажи, а розкажи, яке твоє платонічне було?