Перлинка » 23 жовтня 2010, 15:16
У мене ніколи не було улюблених іграшок ,я з дитинства не була сентементальною до неживих предметів.За тваринками плакала,всіх було шкода,весь час бездомних додому тягнула.А м`яких іграшок ніколи не любила ні ведмедів ні зайчиків ,хоча бачу що мої діти люблять.Також ні з якими іграшками ніколи не спала.Барбі любила,але я до неї більше відносилась як до моделі на яку шила сукні,ніж як до подруги.У мене в дитинстві була дуже цікава творча компанія,ми ставили вистави ,ходили показувати їх у дитячі садочки.Грались в кінематограф,по черзі були режисерами,знімали фільми(уявно),влаштовували справжні весілля з фатою музикою,та накритими столами,щось випікали у когось дома,проводили конкурси краси та пісня року.Після кожного нового фільму типу Робін Гуд всі ходили з луками та арбалетами,типу Дон Сезар де Базан всі ходили з віялами,в коробках з під холодильників робили будиночки з шторками,палатки з покривал,пекли картоплю на вогнищі.Ще любили гратись паперовими ляльками,але знову ж таки не як персонажами,а власне видумувати та малювати їм одяг для гардеробу,також малювали великі паперові лисі голови з гарними обличчями і прикладали до них різні намальовані зачіски .Було ще багато різних ігор та забавок все й не перерахувати,тільки завжди було дуже й дуже цікаво.Ми довго бавились,довше ніж дівчатка нашого віку :D ,які вже в цей час з кавалерами заглядали.Ой згадала ,аж якась ностальгія напала,ми з дівчатами з якими виросли іноді збираємось,але про це ніколи не згадуємо :( .
«Спасай взятых на смерть, и неужели откажешься от обреченных на убиение? Скажешь ли: "вот, мы не знали этого"? А Испытующий сердца разве не знает? Наблюдающий над душею твоею знает это, и воздаст человеку по делам его». (Притч.24:11-12)