Я не приховую, бо напевно ще немає такої потреба-далі не знаю як буду ставитися до власного віку, але покищо це питання не турбує -23 роки і все нормально. Більшість теж дають менше і не вірять , що вже є дитина, якщо йду без малого. але і про вік мене запитують вкрай рідко:))
і мені також дають менше особливо смішно, коли я йду з мацьопою, і мене починають повчати різні там бабусі і дуже "досвідчені" мамусі, що я щось роблю не так на їх думку мені 27, а дають 18, класно і алкоголь також не продають, хоча яя вже дуже давно не купляла а про свій вік я говорю чесно і з гордістю, (мои года мое богатство), хоча........які там ще года.......ще вчитися і вчитися
Не я приховую, пам'ять приховує, в першу чергу від мене, а з математикою я не дружу... тільки іноді на дітей дивлюсь і дивуюсь, коли це вони вже встигли так підрости..
Думати не боляче. Вірити не страшно. :)
Бережи, Господи, мою родину, щоб єдність і злагода панували в ній.
ага і я забуваюся сама скільки мені років. Дивлюся інколи на якусь жінку . І думаю - вже така поважна пані А потім, "тю, та та поважна ж пані на три роки старша лиш за мене. Я сама така сама :("
так що якось моє тіло старіє без мене . Я себе на 25 почуваю певно.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його. (Пр.14:1) Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде. (Пр.14:23)
А у мене манічка - хочу знати, на скільки реально виглядаю. А то мені кажуть раз дівчино, раз жіночко. Але, певно, на свої 31 не виглядаю. Але і віку не приховую - що є, то є. Хоча відчуваюся не більше, як на 20, ну ладно, 25
Не приховую. Таке як алкоголь і сигарети давно купувала,та раніше не хотіли продавати. Дрібничка але приємно Інколи сама забуваю скільки ж то мені. Доня птає:"мамо,мені от 3 роки,а тобі?" Кажу - 33, " а то як,мало чи багато,як рахувати?"