не ходила і наразі не тягне на такі штуки йти. роки після школи були такі переповнені подіями, багато цікавих людей, що доля більшості однокласників мене й не цікавить. мені нема про що з ними говорити навіть, а сидіти і згадувати шкільні приколи тож не люблю.
в соцмережах нікого спеціально не шукаю, коли додаються, то можу переглянути фото. діалоги якось не вяжуться... максимум один раз перепишуся і всьо, уже нема про що говорити, чи точніше навіть не хочеться, напевне
а з університетськими в мене тож не склалося сильно - то стаціонарно, то заочно, потім поділ по спеціальностях.... так що навіть не знаю до кого на зустріч йти


я завжди той, ким я собі здаюся - а моє уявлення про себе постійно змінюється А.Жід
не кажіть мені шо робити, і я не скажу куди вам іти)))